fx3 Суміш злакових (пшеничне, вівсяне, кукурудзяне, гречане борошно, кунжут) (1279)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Борошно пшеничне
• Борошно вівсяне
• Борошно кукурузяне
• Борошно гречане
• Кунжут

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   До складу пшениці входять понад три сотні білків, вміст яких варіюється залежно від сорту злаку. А ті майже три десятки з них, які сьогодні визнані алергенними, розділяють на три основні групи:

• Альбуміни, розчинні у воді та схожі на альбуміни молока або яєць.
• Глобуліни, нерозчинні у чистій воді, які, втім, розчиняються у розбавлених солях.
• Глютени. Складаються з гліадинів та глютелінів, нерозчинні у воді та розчинах солей.

Глютени

   Своєю чергою глютени поділяються на: 

• Гліадини. До цієї групи належить проламін, основний алерген пшениці, вміст якого коливається від 28 до 42 %; розчинний у спиртах.
• Глютеліни. Основний білок групи — глютелін, його вміст у пшениці коливається від 42 до 62,5 %.

   До групи глютенів, зокрема, належать вісім білків:

• Три-а-альфа-бета-гліадин — Tri a 21 Gluten.
• Три-а-альфа-гліадин — Tri a alpha Gliadin.
• Омега-5 гліадин — Tri a 19.
• Три-а-бета-гліадин — Tri a beta Gliadin.
• Три-а-гамма-гліадин — Tri a 20 gamma Gliadin.
• Високомолекулярний глютенін — Tri a 26.
• Три а-омега-гліадин — Tri a omega-2 Gliadin.
• Низькомолекулярний глютенін — Tri a 36.

   Саме білки цієї групи відповідають за розвиток целіакії. А також за алергічні реакції, які виникають при вдиханні пшеничного борошна, — так звану астму пекаря (альфа- та омега-гліадин).

   Наприклад, маса високомолекулярного глютеліну Tri a 26 у складі пшеничного борошна становить від 7 до 12 %.

Профіліни та білки-переносники ліпідів

   Інших групи алергенів у пшениці представлені, зокрема, профілінами та білками-переносниками ліпідів (LTP).

• Так, до класу профілінів належить Tri a 12, який міститься у зерні та у пилку пшениці. 

   Профіліни входять до кожної рослинної клітини, і три чверті з них є подібними навіть у неспоріднених між собою видів. 

   Це означає, що у людини, яка має алергію до профілінового білку однієї рослини, може розвинутися реакція гіперчутливості до профілінів інших. 

   У випадку з пшеницею це перш за все можуть бути інші злаки, такі як жито чи овес. Утім, наявність алергії до пшениці не обов’язково означає розвиток гіперчутливості до інших круп.

• Tri a 14 — білок LTP — є важкотравним і не руйнується при нагріванні. Він відповідає за алергічну реакцію, яка виникає при вживанні пшениці в їжу, шкірному контакті з нею або при вдиханні пшеничного борошна.
• Аналогічну реакцію викликає й алергенний білок Tri a aA/TI – інгібітор (тобто уповільнювач) альфа-амілази або трипсину. Це ферменти, які розщеплюють їжу в роті та кишечнику.

   Водо/солерозчинні альбуміни та глобуліни, про які йшлося вище, є також важливими білками, що сприяють виникненню негайних реакцій гіперчутливості (наприклад, астма пекаря) до пшеничного білка у тих, хто контактує з нею за родом занять. 

   У таких випадках ці білки виявляють від 70 до 80 % алерген-специфічної IgE-зв’язуючої активності. Також вони відіграють певну роль при  розвитку атопічного дерматиту.

   Окрім цього, астму пекаря можуть викликати ще ряд алергенів пшениці з класу пероксидаз, протеїназ, ізомераз.

   На додачу до них пшениця містить білки з класу гевеїнів (Tri a 18), що можуть визначати перехресні реакції з латексом, а ще хітиназу, жермін, тіоредоксин. Тобто цей продукт може викликати різноманітні реакції у різних людей.

   Так, корисна вівсянка входить до переліку найпоширеніших харчових алергенів з групи зернових рослин. Вона містить алергенні авеніни, а саме Ave s 1, 2, 4, 5, 7, 13, та профілін Ave s 12. Окрім вівса, останній знаходиться у пилку жита, пшениці, тритикале, ячменю, кукурудзи та рису.

   Обидві групи алергенів обумовлюють значну ймовірність розвитку у людей, чутливих до вівсяної крупи, перехресної алергії до пилкових зерен інших злаків. До їхньої родини належить овес.

   Його найближчими родичами є очеретянка, тонконіг, грястиця, райграс та тимофіївка. Тільки до пилку останніх двох в Україні, за даними молекулярної діагностики, чутливі понад 40 % хворих на поліноз.

   Також алергени, схожі на Ave s 1 та 5, присутні в пилку костриці, жита, пахучої трави, кукурудзи та очерету – злаків, пилок яких в Україні є одним з провідних сезонних алергенів.

   Кукурудзяне борошно викликає швидкий розвиток симптомів харчової непереносимості (вже через 1-3 дні після вживання продуктів, що містять його). Даний тест використовується для діагностики харчової непереносимості до кукурудзяного борошна. Непереносимість харчових продуктів зустрічається частіше у порівнянні з харчовою алергією і протікає за типом алергічних реакцій за участю специфічних імуноглобулінів G (IgG-опосередкованих). При цьому розвивається прихована харчова алергія – алергія уповільненого типу, що небезпечніше, оскільки зовнішні клінічні прояви захворювання розвиватимуться повільно (до кількох діб), а нерідко їх може бути тривалий час. Повільно прогресуючі патологічні процеси в органах і тканинах організму часто можуть призводити до хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, дихальної, нервової систем, шкіри, а також можуть негативно вплинути на психічну сферу (депресії, гіперзбудливість у дітей).

   У гречці виділено декілька груп алергенів і майже всі вони вважаються мажорними, тобто домінантними. Кожен з них здатен викликати симптоми у 50-100 % хворих, чутливих саме до гречки.

Стійкі альбуміни

   Приблизно 30 % від загальної кількості білків гречаної крупи складають 2S альбуміни. Це білки, які насіння запасає для подальшого росту. Власне, альбуміни є одним із ключових алергенів різних горіхів та круп. 

   У гречки представником цієї групи є алерген Fag e 2. Саме 2S альбуміни гречки показали стійкість до перетравлення у шлунку і були визнані такими, що здатні викликати анафілаксію. 

   2S альбуміни також знаходяться в арахісі, бразильському, лісовому та волоському горіхах, кунжуті та жовтій гірчиці.

Алергенні сполуки: глобуліни, віціліни та інші

   Важкостравним алергеном є й Fag e TI — інгібітор трипсину, що знижує засвоюваність гречки організмом.

   Відносно важкостравним є й новий алерген гречки — Fag t 6. Це олеозин, відкритий влітку 2021 р.

   Він стійкий, бо має захищати від руйнування так звані жирові тільця, що знаходяться у насінні гречки. Розпадається цей білок при температурі + 65 C і вище. 

   Проте найважливішим алергеном, до якого чутливі чи не всі пацієнти із симптомами алергії до гречки, є Fag e 1 – 11S-глобулін, що належить до групи легумінів. Його родичі знаходяться в арахісі, сої та бразильському горіху. Проте цей алерген легше перетравлюється шлунковим соком, ніж Fag e TI, а тому симптоми алергії на нього не такі небезпечні.

   Ще один глобулін — Fag e 19kDа – відносно специфічний для людей, чутливих до гречки. Він належить до групи віцілінів. 

   Ці білки, як і легуміни, містяться у насінні рослин. Проте саме Fag e 19kDа лише частково подібний до віцілінів кеш’ю, волоського горіха, кунжуту, проса та маку. Тому у пацієнтів, чутливих до гречки, реакція на перераховані продукти виникає не так часто.

   Натомість інший алерген гречки — тіамін-зв’язуючий білок — дуже схожий на подібний протеїн рису та кунжуту. І тому люди, чутливі до нього, часто реагують на всі три продукти. А ще – на зернята соняшника. Адже тіамін-зв’язуючі білки гречки та соняха особливо подібні.

   Подібність алергенів гречки до алергенів рису свідчить про можливість перехресної алергії й між цими двома видами харчових продуктів.

   Також повідомлялося про перехресну реактивність між гречкою та натуральним каучуком. Таким чином, у пацієнтів, які мають алергію на гречку, потенційно можлива й алергія на фрукти та овочі, що перехресно реагують на латекс. Це, зокрема, диня, банан та інші продукти, до складу яких входять профіліни.

   Алергія на кунжут входить до десятки найпоширеніших дитячих харчових алергій. Всього лише від 20 до 30% дітей з чутливістю до цього насіння переростають її.

   Подібна чутливість часто виникає у дітей, які страждають на алергію до інших продуктів. Тому важливо бути якомога обережніше, вводячи сезам у раціон таких пацієнтів.

   До того ж у дітей, які мають алергію на Сезам, поширені важкі реакції. Наприклад, згідно з нещодавно опублікованими дослідженнями, які фінансуються Національним інститутом алергії та інфекційних хвороб, у США від чутливості до кунжуту страждає близько 1,1 млн осіб.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування