ВІЛ-1 та ВІЛ-2 (Westernblot) (0076)

Метод:

WB (Westernblot/ Вестернблот) – якісне визначення.

Показання до призначення:

• Діагностика ВІЛ-1 або ВІЛ-2.

Маркер:

Серологічний маркер ВІЛ 1 та ВІЛ 2.

Клінічна значимість:

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) – вірус сімейства ретровірусів, який вражає клітини імунної системи людини (CD4, Т-хелпери). Викликає СНІД.

ВІЛ-інфекція – це хронічне інфекційне захворювання, що виникає внаслідок інфікування людини вірусом імунодефіциту (ВІЛ), що призводить до руйнування клітин імунної системи.

ВІЛ-1 – найпоширеніший тип вірусу, що найчастіше зустрічається в США, Європі, Японії та Австралії (як правило, субтип В).

ВІЛ-2 – рідкісний тип, поширений у Західній Африці.

Серологічна  діагностика  ВІЛ-інфекції  є  основною  при виявленні  ВІЛ-інфікованих  осіб  та   базується   на   визначенні сумарного  спектру  антитіл  та антигену ВІЛ або сумарного спектру антитіл за  допомогою  імуноферментного,  імунохемілюмінесцентного аналізу або швидких тестів.  Позитивні зразки сироваток потребують подальшого  тестування   в підтверджувальних (верифікаційних) дослідженнях відповідно до визначених алгоритмів.

Вестерн-блоттінг (вестерн-блот, білковий імуноблок, англ. western blot) – аналітичний метод, що використовується для визначення у зразку специфічних білків. У діагностиці ВІЛвестерн-блоттінг використовують як підтверджувальний тест. Такий тест вирізняється високою специфічністю, а його правдивість оцінюють у 99,9%.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або за 4 години після останнього вживання їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям віком до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.