Термін виконання 7-10 днів
Тип матеріалу 1 мл ліквору (поліпропіленова пробірка, без консерванта, в охолодженому стані) + 1 мл сироватки
Максимальна стабільність ліквору (від часу забору до постановки на аналізатор) при t +4 +8 ºС до 4-х тижнів
Методи: PHOT (Photometrie/Фотометрія), BER (Berechnet/ «розрахунковий метод») – кількісне визначення.
Правила підготовки пацієнта:
Правила підготовки пацієнта: вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4
години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не
приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі
протягом 2-3 годин до дослідження. Виключити фізичну та емоційну перенапругу за 30 хвилин до дослідження.
Транспортування: ліквор – в охолодженому вигляді (при t +2 +8 ºС), не заморожувати; сироватка – у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.
Маркер оцінки функціонального стану гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ)
Показання до призначення:
– Запальні захворювання центральної нервової системи
– Черепно-мозкові травми
– Пухлини ЦНС
– Аутоімунні захворювання ЦНС
– Васкуліти
– Після хіміотерапії для виявлення побічних ефектів або ускладнень, які можуть впливати на проникність бар’єру.
Клінічна характеристика:
Альбумін — це найбільш чисельний білок у плазмі крові, що становить приблизно 60% від загальної кількості білків плазми.
Визначення співвідношення альбуміну в лікворі до його рівня в сироватці є важливим індикатором для діагностики захворювань центральної нервової системи, які супроводжуються порушенням гематоенцефалічного бар’єру (ГЕБ).
Гематоенцефалічний бар’єр (ГЕБ) — це фізіологічний бар’єр, що забезпечує вибіркову проникність між кров’ю та спинномозковою рідиною (ліквором), а також між кров’ю та тканиною головного мозку. Його основна функція — захищати центральну нервову систему від потенційно небезпечних речовин.
Функція бар’єру може порушуватись при де-яких захворювання центральної нервової системи.
Інтерпретація результатів:
Підвищення цього показника може свідчити про порушення гематоенцефалічного бар’єру, що зазвичай спостерігається при інфекціях, запальних або дегенеративних захворюваннях ЦНС. Тому вимірювання цього співвідношення є важливою частиною нейробіохімічних досліджень, особливо у контексті серйозних захворювань, таких як менінгіт, енцефаліт, розсіяний склероз та інші.