Термін виконання 3-5 днів
Тип матеріалу 10 мл спонтанної або добової сечі (зазначити загальну кількість сечі за добу)
Метод: BER (Berechnet/”розрахунковий метод”) – кількісне визначення.
Метод: PHOT (Photometrie/Фотометрія) – кількісне визначення.
Правила підготовки пацієнта:
Спонтанна сеча – це окрема порція сечі, зібрана в будь-який час протягом доби.
Добова сеча – це порція сечі, зібрана протягом доби.
1. Протягом 48 годин до дослідження сечі та під час збору виключити прийом сечогінних препаратів та протягом 12 годин прийом лікарських препаратів (за погодженням з лікарем).
2. Протягом 24 годин до дослідження сечі та під час збору виключити прийом: алкоголю; мінеральної води; гострої, солоної, жирної, солодкої їжі; харчових продуктів, що змінюють колір (наприклад, буряк, морква) та запах сечі (наприклад, хрін, цибуля, приправи); обмежити споживання нікотину; необхідно уникати фізичних навантажень та емоційних стресів.
3. Жінкам рекомендується проводити дослідження до початку менструації або через 2-3 дні після закінчення.
4. Перед збиранням сечі зробити ретельний туалет зовнішніх статевих органів (чоловікам – ретельний туалет з відкриттям головки статевого члена; жінкам – ввести гінекологічний тампон у піхву).
5. Грудним і маленьким дітям – після ретельного туалету статевих органів, збирання сечі проводити в сечоприймачі. Сеча, вичавлена з памперса, дослідженню не підлягає.
ДОБОВА СЕЧА:
Збір добової сечі без консерванту:
Початок періоду збору – 7 годин ранку: перша ранкова сеча спускається в унітаз, потім у чисту ємність проводиться збирання всіх порцій сечі, ретельно перемішуючи, до наступного ранку – 7 годин, включаючи першу ранкову сечу. Загальна кількість сечі ще раз ретельно перемішується та відбирається 10 мл у промаркований пластиковий контейнер одноразового застосування (без наповнювача), після чого щільно закручується та доставляється до лабораторії. Фіксується загальна кількість сечі на добу.
• Зберігання матеріалу протягом періоду збору (на нижній полиці холодильника) та транспортування в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), захищеному від світла та прямих сонячних променів (рекомендується обернути ємність/контейнер фольгою).
• Доставка до лабораторії після збирання матеріалу протягом 2-х годин.
• Якщо доставка перевищує вказаний час, матеріал заморожується (при tº -20 ºС) та транспортується у замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.
• У напрямку обов’язково зазначається загальна кількість сечі, зібраної за добу.
Транспортування: у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.
Маркер:
– Метаболізму пуринів
Показання до призначення
Діагностика та оцінка:
• перебігу подагри,
• нефролітіазу,
• атеросклерозу,
• гемобластозу,
• цитостатичної терапії,
• променевої терапії.
Клінічна характеристика:
Сечова кислота – це продукт розпаду пуринів, які входять до складу ДНК та РНК всіх клітин організму. Переважно пурини з’являються після загибелі клітин, а менша їхня кількість надходить із їжею (печінка, червоне м’ясо, бобові, риба) та напоями (пиво, вино).Сечова кислота фільтрується нирками (близько 70%) та виділяється з сечею, решта її потрапляє в ШКТ та виводиться з калом.
При надлишку сечової кислоти або порушення процесів її виведення , вона накопичується в організмі. При постійно підвищеному рівні сечової кислоти в крові виникає подагра . Окрім того, відкладення уратів та формування каменів в сечовидільній системі – також наслідок високого рівня сечової кислоти в крові.
Інтерпретація результатів:
Підвищений рівень сечової кислоти в сечі (гіперурикурія):
o Подагра
o Лейкози та інші швидкозростаючі гемобластози
o Вживання продуктів з високим вмістом пуринів (м’ясо, печінка, морепродукти)
o Метаболічний синдром, ожиріння
o Порушення обміну нуклеїнових кислот (наприклад, при лімуфопроліферативних захворюваннях
o Лікарські препарати ( деякі діуретики, аспірин у низьких дозах, хіміотерапія)
Знижений рівень сечової кислоти в сечі (гіпоурікурія):
o Хронічна ниркова недостатність
o Дефіцит ферментів (наприклад, гіпофункція ксантиноксидази)
o Генетичні та метаболічні порушення ( синдром Леша–Найхана, дефіцит пуринових ферментів )
o Дієтичні фактори, дефіцит пуринів у раціоні