Дезоксипіридинолін в сечі DPD-Crosslinks (дезоксипіридинолін, креатинин) (1087)

Метод:

   HPLC (високоефективна рідинна хроматографія) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Дезоксипіридинолін – специфічна речовина, що забезпечує скріплення між собою ниток білка-колагену, що є одним із основних структурних компонентів кісткової тканини.

Показання для призначення:

• Діагностика та моніторинг активності резорбтивних процесів в кістковій тканині, в першу чергу – остеопорозу різного генезу (при гіперпаратиреозі, в менопаузі, при тиреотоксикозі та гіперкортицизмі, в тому числі – ятрогенних).
• Контроль ефективності лікування остеопорозу (вважається ефективним, якщо екскреція ДПІД знижується на 25% протягом 3-6 місяців лікування.) Найбільш доцільно визначати ДПІД одночасно з остеокальцином з метою оцінки швидкості кісткового метаболізму.
• Метастази в кістки.
• Множинна мієлома.
• Артрити.

Маркер:

   Високоспецифічний маркер резорбції кісткової тканини

Клінічна значимість:

   Стабільність генового матриксу забезпечується межмолекулярними незворотними зв’язками, що утворюються між деякими амінокислотами, що входять в поліпептидний ланцюг колагену. Через наявність пиридинового кільця перехресні зв’язку називають пірідиноліну (Під) і Дезоксипіридинолін (ДПІД). Піридинові зв’язку присутні тільки в позаклітинних колагенових фібрила і характерні для диференційованого матриксу міцних типів сполучної тканини – кістки, хряща, дентину. Вони не входять в колаген шкіри, м’яких тканин, тому їх дослідження більш специфічно для оцінки резорбції кісткової тканини.

   Піридинові перехресні зв’язку – специфічні компоненти зрілого колагену. Вони складаються з 2 N- і 2 С-пропептид (телопептиду) колагену I типу. Кісткова тканина є основним джерелом пірідиноліну біологічних рідин організму. Цей тип зв’язку представлений також в хрящової тканини, сухожиллях. З урахуванням більш активного метаболізму кісткової тканини в порівнянні з іншими типами сполучної тканини вважають, що визначається в сечі піридинолін в основному відображає деструктивні процеси фізіологічного або патологічного характеру саме в кістках.

   ДПІД виявляють практично ісклчітельно в коллагене кісткової тканини, в якій співвідношення Під / ДПІД відповідає 4: 1, дане відношення зберігається і в сечі, де на частку Дезоксипіридинолін доводиться 20-22% загального рівня екскреції піридинових зв’язків. При захворюваннях суглобів різного генезу співвідношення Під / ДПІД в сечі збільшується, на відміну від захворювань, що протікають з деструкцією кісткової тканини.

   Для дослідження пірідиноліну і Дезоксипіридинолін рекомендують дослідження другої ранкової порції сечі (з 7 до 11 год).

   Дослідження пірідиноліну і Дезоксипіридинолін в сечі показано не тільки для моніторингу активності резорбтивних процесів в кістковій тканині, але і для оцінки ефективності проведеного лікування. Лікування вважається ефективним, якщо екскреція пірідиноліну і особливо Дезоксипіридинолін знижується на 25% протягом 3-6 місяців лікування.

   Зміст пірідиноліну і Дезоксипіридинолін в сечі значно збільшується при первинному гиперпаратиреозе і нормалізується після хірургічного видалення аденоми паращитовидних залоз; екскреція гідроксипроліну в цей період залишається кілька підвищеної.

   Під час менопаузи зміст пірідиноліну і Дезоксипіридинолін в сечі збільшується на 50-100% і знижується до нормальних величин після призначення естрогенів. У пацієнтів з остеопорозом хребта концентрація піридинових перехресних зв’язків в сечі, особливо Дезоксипіридинолін, корелює зі швидкістю обміну кісткової тканини.

   При гіперкальціємії у пацієнтів із злоякісними пухлинами виділення пірідиноліну і Дезоксипіридинолін з сечею підвищується в середньому в 2-3 рази, причому під впливом терапії біфосфонати рівень піридинових зв’язків знижується в меншій мірі і повільніше, ніж екскреція кальцію.

   Екскреція пірідиноліну і Дезоксипіридинолін з сечею підвищена при остеомаляції, у пацієнтів з гіпотиреозом, тому ці показники можуть бути використані в якості чутливого маркера нормалізації кісткового метаболізму при лікуванні гіпотиреозу левотироксином натрію.

Правила підготовки пацієнта до дослідження спонтанної сечі:

   Спонтанна сеча – це окрема порція сечі, зібрана в будь-який час протягом доби.

1. Протягом 48 годин до дослідження сечі виключити прийом сечогінних препаратів та протягом 12 годин прийом лікарських препаратів (за згодою з лікарем).
2. Протягом 24 години до дослідження сечі виключити прийом: алкоголю; мінеральної води; гострої, солоної, жирної, солодкої їжі; харчових продуктів, що змінюють колір (наприклад, буряк, морква) та запах сечі (наприклад, хрін, цибуля, приправи); обмежити споживання нікотину; необхідно уникати фізичних навантажень та емоційних стресів.
3. Жінкам рекомендується проводити дослідження до початку менструації або через 2-3 дні після закінчення.
4. Перед збиранням сечі зробити ретельний туалет зовнішніх статевих органів (чоловікам – ретельний туалет з відкриттям головки статевого члена; жінкам – ввести гінекологічний тампон у піхву).
5. Грудним і маленьким дітям – після ретельного туалету статевих органів, збирання сечі проводити в сечоприймачі. Сеча, вичавлена з памперса, дослідженню не підлягає.

Спонтанна сеча:

• Збір спонтанної сечі, бажано «першої порції ранкової сечі», об’ємом 10 мл проводиться в промаркований пластиковий контейнер одноразового застосування (без наповнювача), після чого він щільно закручується і доставляється в лабораторію протягом 24 годин в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС).
• Якщо доставка перевищує вказаний час, матеріал заморожується (при tº -20 ºС) та транспортується у замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), захист від світла.

Референтні значення:

   дезоксипіридинолін 17 – 40 ug/g Krea;

   піридинолін 120 – 210 ug/g Krea.