- Головна
- КАТАЛОГ
- Біохімічні показники
- Пігменти
- Порфірія ‐ діагностика в добовій сечі (Дельта-амінолевулінова кислота, порфобіліноген, порфірини загальні та диференціація) (1818)
Код: 1818
Порфірія ‐ діагностика в добовій сечі (Дельта-амінолевулінова кислота, порфобіліноген, порфірини загальні та диференціація) (1818)
5 592 ₴
Термін виконання: 10-14 робочих днів
Матеріал: 10 мл добової сечі, вказати загальну кількість сечі за добу, захист від світла протягом періоду збору і транспортування. Окрема пробірка.
Метод:
PHOT (фотометрія ) – кількісне визначення.
Показання до призначення:
- Діагностика первинних (спадкових) порфірій(генетично обумовлена порфірія – порушення біосинтезу гема, що призводить до надлишкового накопичення в організмі порфіринів).
- Діагностика набутих порфірій (після впливу важких металів, інтоксикацій свинцем, фосфором, алкоголем, бензолом, чотирихлористим вуглецем, при деяких злоякісних пухлинах і алергічних станах, цирозахпечінки).
Маркер:
Порушень синтезу гему.
Клінічна значимість:
В дослідження входить:
- Дельта-амінолевулінова кислота (1068);
- Порфобіліноген (0737);
- Загальні порфірини;
- Порфірини, диференціювання:
- Уропорфирин;
- Гептапорфирин;
- Гексапорфирин;
- Пентапорфирин;
- Копропорфирин.
Порфірини – це циклічні сполуки, утворені чотирма піррольними кільцями, з’єднаними між собою метенільнимимістками, які синтезуються з гліцину і сукцинил-CoA через утворення δ-амінолевулінової кислоти і порфобіліногену. Це проміжні сполуки в синтезі гему, що є частиною молекули гемоглобіну, яка забезпечує транспортування кисню. При порушенні синтезу гему концентрація порфіринів у сечі зростає.
Порфірини являють собою оранжево-червоні флуоресціюючі сполуки, що складаються з чотирьох піррольних кілець, які утворюються під час біосинтезу гему. Вони виявляються у всіх клітинах, беруть участь у енергетичному обміні і виводяться з сечею в невеликих кількостях. Підвищення рівня порфіринів або порфіриногенів у сечі свідчить про порушення біосинтезу гему, що може бути вродженим, як, наприклад, при спадкових ферментопатіях, або набутим, як, наприклад, при захворюваннях печінки і гемолітичній анемії.
Розрізняють первинні і вторинні порфінурії. До перших, зазвичай відомих як порфірії, належать група спадкових захворювань, для кожного з яких характерний набір порфіринів і їхніх попередників, що виводяться з сечею. Вторинні порфінурії виникають внаслідок порушення функцій печінки або кровотворних органів в результаті певних захворювань, таких як важкі гепатити, інтоксикації свинцем, фосфором, алкоголем, бензолом, чотирихлористимвуглецем, при деяких злоякісних пухлинах і алергічних станах, цирозах печінки тощо. При вторинних порфінуріяху сечі виявляється значна кількість копропорфіринів.
Показники порфіринів, що вимірюються, дозволяють визначити токсичний ефект металів і вказати необхідне лікування. Також показники конкретних порфіринів служать функціональними маркерами токсичності отруйних металів і органічних хімічних речовин. За допомогою порфіриновихтестів можна визначити рівень біохімічного ураження, викликаного впливом токсичних речовин, вплив ртуті у пацієнтів, рівень токсинів у пацієнтів до і під час хелатування, токсичність лікарських препаратів, провести диференціальну діагностику при отруєннях важкими металами.
Дія токсинів може спричинити підвищену чутливість до хімічних речовин, поведінкові розлади і зниження здатності до навчання, імунну дисфункцію, синдром хронічної втоми, неврологічні, психічні та емоційні розлади, анемії.
Правила підготовки пацієнта:
Добова сеча – це порція сечі, зібрана протягом доби.
- Протягом 48 годин до дослідження сечі і під час збору виключити прийом сечогінних препаратів і прийом лікарських препаратів (за погодженням з лікарем).
- Протягом 24 годин до дослідження сечі і під час збору виключити прийом: алкоголю, мінеральної води; гострої, солоної, жирної, солодкої їжі; харчових продуктів, що змінюють колір (наприклад, буряк, морква) і запах сечі (наприклад, хрін, цибулю, приправи); обмежити вживання нікотину; необхідно уникати фізичних навантажень і емоційних стресів.
- Жінкам рекомендується проводити дослідження до початку менструації або через 2-3 дня після її закінчення.
- Перед збором сечі провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів (чоловікам – ретельний туалет з відкриттям головки статевого члена; жінкам – ввести гінекологічний тампон в піхву).
- Грудним і маленьким дітям – після ретельного туалету статевих органів, збір сечі проводити в сечоприймач. Сеча вичавлена з підгузника дослідженню не підлягає.
Збір добової сечі без консерванту:
Початок періоду збору – 7 годині ранку: перша ранкова сеча спускається в унітаз. У чисту ємність проводиться збір всіх порцій сечі, ретельно перемішуючи, до наступного ранку – 7 годин, включаючи першу ранкову порцію сечі. Загальна кількість сечі ще раз ретельно перемішується і відбирається 10 мл в промаркований пластиковий контейнер разового застосування (без наповнювача), після чого щільно закручується і доставляється в лабораторію. Фіксується загальна кількість сечі за добу.
- Зберігання матеріалу протягом періоду збору (на нижній полиці холодильника) і транспортування в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), захищеному від світла та прямих сонячних променів (рекомендується обгорнути ємність / контейнер фольгою).
- Доставка в лабораторію після збору матеріалу протягом 24-х годин.
- Якщо доставка перевищує вказаний час, то матеріал заморожується (при tº -20 ºС) і транспортується в замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.
- У бланку направлення обов’язково вказується загальна кількість сечі зібраної за добу.
Транспортування:
У замороженому вигляді (-20 °С), не допускаючи розморожування, захист від світла .