Антитіла до моносіалогангліозиду IgG, IgM / GM2 (1092)

Метод:

   ELISA (EIA) (Enzym Immunoassay/Імуноферментний аналіз) – кількісне визначення

Загальна характеристика:

   Відомо, що антигангліозидні антитіла відіграють патогенну роль у синдромі Гійєна-Барре (GBS). У рідкісних випадках у пацієнтів із СГБ виявляють антитіла типу імуноглобуліну (Ig)G або IgM до GM2. 

Показання для призначення:

• підозра на аутоімунну періферійну невропатію: моторні, сенсорні нейропатії, мультифокальна моторна нейропатія
• Синдром Гійєна-Барре
• синдром  Міллера –Фішера
• мультифокальна  хронічна імунна демієлінізуюча полірадікулонейропатія (CIDP).

Маркер:

• Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість:

• При синдромі Гійєна-Барре імунна система людини вражає частину периферичної нервової системи. При цьому синдромі можуть бути порушені нерви, що контролюють рухи м’язів або передають больові, температурні та дотичні відчуття. Це може призвести до м’язової слабкості та втрати чутливості в ногах та/або руках.
• Це рідкісне захворювання, воно може вражати людей у ​​будь-якому віці, але найчастіше воно зустрічається у дорослих і чоловіків.
  

Симптоми:

• • Зазвичай симптоми тривають кілька тижнів, і більшість людей одужують без тривалих, тяжких неврологічних ускладнень.
  • Перші симптоми синдрому Гійєна-Барре включають слабкість або поколюючі відчуття. Зазвичай вони починаються в ногах і можуть потім поширюватися на руки та обличчя.
  • У деяких людей ці симптоми можуть призводити до паралічу ніг, рук або м’язів обличчя. У 20%-30% людей уражається грудна мускулатура, що утруднює дихання.
  • У тяжких випадках синдром Гійєна-Барре може призвести до порушення здатності говорити та ковтати. Ці випадки вважаються загрозливими для життя, і таких пацієнтів слід лікувати у відділеннях інтенсивної терапії.
  • Більшість людей повністю одужують навіть у найважчих випадках синдрому Гійєна-Барре, хоча деякі з них продовжують відчувати слабкість.
  • Навіть у найкращих умовах 3%-5% пацієнтів із синдромом Гійєна-Барре помирають від ускладнень, які можуть включати параліч дихальних м’язів, інфекцію крові, тромб у легенях або зупинку серця.

Синдром Міллера Фішера – це захворювання, яке вражає нервову систему, викликаючи симптоми, пов’язані з м’язовою моторикою та координацією. У деяких випадках це також може спричинити зміни в інших фізіологічних системах.

• Це один з можливих проявів синдрому Гійєна-Барре, групи захворювань, що виникає в результаті інфекцій, які в свою чергу спричиняють неадекватне функціонування імунної системи.
• Синдром Міллера Фішера, як правило, має хороший прогноз: якщо застосовується відповідне медичне лікування симптоми, як правило, повністю зменшуються. Однак це не завжди так, і якщо ураження нервової системи значне, деякі наслідки можуть залишитися.
• Приблизно вдвічі більше випадків синдрому Міллера Фішера виявляється у жінок, ніж у чоловіків, і поширеність цього захворювання вище навесні, ніж в інші пори року. Середній вік початку захворювання становить дещо більше 40 років.

Правила підготовки пацієнта:

Кров 

1. Вранці, натщесерце з 8 до 11  години  або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 24 години до здачі аналізу не вживати жирну їжу. Дітям у віці до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям у віці від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.
2. Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
3. Забір крові проводити перед прийомом медикаментів. Факт прийому медикаментів вказати в бланку направлення. 
4. Виключити вплив фізичного навантаження і психоемоційних факторів у день здачі, не палити  протягом 30 хвилин до здачі аналізу.

Ліквор

   Спеціальної підготовки не потрібно.

Умови доставки в лабораторію:

   сироватка – в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) до 24 годин;

   ліквор – в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) до 4-х тижнів.

Умови доставки у Німеччину:

   сироватка – в замороженому вигляді (при tº -20 ºС);

   ліквор – в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС).

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

негативний < 10; граничні значення 10-15.