- Головна
- КАТАЛОГ
- Аутоімунологія
- Антитіла до інсулінових рецепторів (1850)
Код: 1850
Антитіла до інсулінових рецепторів (1850)
1 473 ₴
Термін виконання: 14 робочих днів
Матеріал: 1 мл сироватки
1 мл сироватки
Метод- RIA (радіоімунний) – кількісне визначення.
Загальна характеристика- Аутоантитіла до рецепторів інсуліну зустрічаються рідко і зазвичай викликають серйозну резистентність до інсуліну та гіперглікемію, стан, який називають інсулінорезистентністю типу В. Нечасто антитіла до рецептора інсуліну можуть викликати гіпоглікемію.
Показання для призначення:
- диференціальна діагностика неясної гіперглікемії
Маркер:
Неспецифічної аутоімуної реактивності
Клінічна значимість:
Аутоімунні причини гіпоглікемії зустрічаються рідко. Описано дві основні форми аутоімунної гіпоглікемії: інсуліновий аутоімунний синдром і інсулінорезистентність типу В. Інсуліновий аутоімунний синдром, також відомий як хвороба Хірата, викликається антитілами до інсуліну, які зв’язують інсулін після його постпрандіальної секреції та згодом вивільняють його з кінетикою, незалежною від глікемії, сприяючи гіпоглікемії. Інсулінорезистентність типу В спричинена антитілами до рецептора інсуліну. Ці антитіла зазвичай пригнічують зв’язування інсуліну з рецептором інсуліну та знижують чутливість клітин до інсуліну, що призводить до серйозної резистентності до інсуліну з пов’язаною гіперглікемією, акантозом та синдромом полікістозу яєчників. Проте приблизно у 24% пацієнтів з резистентністю до інсуліну типу В розвивається аутоімуноопосередкована гіпоглікемія, а у деяких пацієнтів з аутоантитілами до рецептора інсуліну розвивається чиста гіпоглікемія без будь-яких ознак резистентності до інсуліну чи гіперглікемії. Механізмом гіпоглікемії в таких випадках є агонізм інсулінових рецепторів.
Інсуліноаутоімунний синдром і інсулінорезистентність типу B пов’язані з системним аутоімунним захворюванням. Інсуліновий аутоімунний синдром пов’язаний із хворобою Грейвса (та з використанням метимазолу для лікування хвороби Грейвса), системним червоним вовчаком (СЧВ) і ревматоїдним артритом. Резистентність до інсуліну типу В тісно пов’язана з СЧВ, причому до половини пацієнтів в опублікованих серіях випадків відповідають діагностичним критеріям СЧВ. Як правило, розвиток клінічної картини системного аутоімунного захворювання передує розвитку інсулінорезистентності типу В.
Правила підготовки пацієнта:
Bранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.
Транспортування: у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.
Інтерференція:
Не визначається
Інтерпретація:
< 10 АТ-коеф., зона межі – 10-15.