Термін виконання 7-10 днів

 Тип матеріалу: 6 мл крові з ЕДТА

Транспортування: в охолодженому вигляді (при t +2 +8 ºС), не заморожувати.
Правила підготовки пацієнта: вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

 Метод: EPPCR (Endpunkt-PCR).

 Показання до призначення:

 Репродуктологія: Повторні втрати вагітності, неефективні цикли ЕКЗ, відторгнення пересадженого ембріону.

Трансплантологія: Входить до обов’язкового комплексу досліджень під час підбору донора органів чи гемопоетичних стовбурових клітин.

 Клінічна характеристика:

HLA-C генотипування — це метод молекулярно-генетичного дослідження, спрямований на визначення поліморфізмів (алелів) гена HLA-C, що належить до системи HLA I класу та локалізується на 6-й хромосомі. Ці гени відіграють ключову роль у механізмах імунної відповіді, забезпечуючи розпізнавання організмом власних і чужорідних клітин. Дослідження застосовується для оцінки імунологічної сумісності, зокрема при трансплантації органів і тканин, а також у репродуктивній медицині — для аналізу KIR-HLA взаємодії та визначення можливих імунологічних чинників безпліддя й ризику відторгнення.

Репродуктологія (KIR–HLA-C):
Дослідження дозволяє оцінити взаємодію між рецепторами природних кілерів (NK-клітин) жінки та молекулами HLA-C ембріона. Певні комбінації генотипів (зокрема KIR AA у матері разом із HLA-C2 у плода) можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком повторних втрат вагітності, неефективних циклів ЕКЗ або порушень процесу імплантації.

Трансплантологія:
HLA-C генотипування входить до обов’язкового комплексу досліджень під час підбору донора органів чи гемопоетичних стовбурових клітин, оскільки сумісність за цим локусом істотно зменшує ймовірність імунного відторгнення трансплантата.

Імунна функція:
Молекули HLA-C експресуються на поверхні клітин і беруть участь у регуляції імунної відповіді, забезпечуючи розпізнавання інфікованих вірусами клітин, пухлинних клітин і чужорідних тканин.