Панель «АТ до гангліозидів»2374
Панель «Антитіла до гангліозидів» включає визначення комплексу антитіл до групи речовин, що називаються гангліозидами. Ці речовини складаються з вищих жирних кислот, спирту сфінгозину та вуглеводів (глюкози, галактози, галактозаміну, N-ацетилнейрамінової кислоти). Найбільша концентрація гангліозидів знаходиться у сірій речовині головного мозку, зокрема в мембранах гангліонарних нейронів.
Гангліозиди мають важливі антигенні властивості, здатні зв’язувати токсини та нейтралізувати їх дію, забезпечують міжклітинні контакти, підтримують іонний гомеостаз у синапсах та сприяють утворенню медіаторів. Аномальне накопичення гангліозидів через генетичні дефекти ферментів призводить до тяжких нервово-психічних розладів, таких як хвороба Тея-Сакса.
Аналіз включає визначення:
- Антитіл IgG до гангліозидів: GM1, GM2, GM3, GD1a, GD1b, GT1b, GQ1b, AGM1-Auto;
- Антитіл IgM до гангліозидів: GM1, GM2, GM3, GD1a, GD1b, GT1b, GQ1b, AGM1-Auto.
ELISA (EIA) (Імуноферментний аналіз) – кількісне визначення антитіл до гангліозидів.
- Синдром Гійєна-Барре
- Синдром Міллера-Фішера
- Диференціальна діагностика гострих полірадикулоневропатій
- Хронічні поліневрити
- Забір крові проводиться вранці натщесерце з 8 до 11 години або через 4-5 годин після останнього прийому їжі.
- За 24 години до аналізу виключити жирну їжу.
- Дітям до 1 року не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням; дітям 1-5 років – 2-3 години.
- За 30 хвилин до здачі крові не палити.
- Перед забором крові випити 1-2 склянки чистої негазованої води; дітям давати негазовану воду порціями до 150-200 мл протягом 30 хвилин.
- Забір крові проводити до прийому медикаментів, факт прийому медикаментів обов’язково вказати в направленні.
- Уникати фізичних навантажень і психоемоційних стресів у день здачі аналізу.
Синдром Гійєна-Барре – це гостра запальна полінейропатія, що характеризується м’язовою слабкістю та порушеннями чутливості, з аутоімунною природою. Діагноз базується на клінічних даних, лікування включає плазмаферез, внутрішньовенні імуноглобуліни та при тяжкому перебігу штучну вентиляцію легень.
Синдром Міллера-Фішера – різновид синдрому Гійєна-Барре, що вражає нервову систему, викликаючи порушення координації та рухів. Має зазвичай добрий прогноз при своєчасному лікуванні, проте можливі залишкові неврологічні прояви.