Фармакогенетичний тест розгорнутий, 20 генів

• Резистентність до клопідогрелю (ризик повторних інсультів та інфарктів): виявляє мутації (наприклад, у гені CYP2C19), через які організм не може активувати цей антиагрегант. Це загрожує тромбозом стенту після стентування.
• Варфаринова інтоксикація: виявляє дефекти у генах CYP2C9 та VKORC1, які уповільнюють виведення варфарину, що призводить до критичного розрідження крові та тяжких внутрішніх кровотеч.
• Статин-індукована міопатія та рабдоміоліз: виявляє порушення у гені-транспортері SLCO1B1, через які статини накопичуються у м'язах, викликаючи сильний біль, руйнування м'язової тканини (рабдоміоліз) та ураження нирок.

• Фармакорезистентна депресія: виявляє аномально швидкий або повільний метаболізм антидепресантів через дефекти генів CYP2D6 та CYP2C19. Це пояснює, чому стандартні дози ліків не діють або викликають сильний психоз та тривогу.
• Неефективність протисудомної та протипаркінсонічної терапії: виявляє генетичні причини, через які пацієнт не реагує на лікування епілепсії або хвороби Паркінсона, що призводить до частих рецидивів та судом.
• Тяжкі екстрапірамідні порушення: виявляє ризик розвитку рухових розладів (тремор, дистонія) при прийомі нейролептиків.

• Критична токсичність фторпіримідинів (5-фторурацилу, капецитабіну): виявляє дефіцит ферменту DPD (ген DPYD). При такому дефіциті хіміотерапія стає смертельно токсичною, викликаючи глибоке пригнічення кісткового мозку та сепсис.
• Нейротоксичність та мієлосупресія: виявляє генетичну схильність до тяжкого ураження нервової системи та крові при застосуванні інших хіміопрепаратів.
• Неефективність терапії виразки та ГЕРХ: виявляє «надшвидких метаболізаторів» інгібіторів протонної помпи (омепразол тощо), у яких ліки руйнуються миттєво, не встигаючи знизити кислотність шлунка.

• Синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз: тест аналізує систему HLA-антигенів (наприклад, HLA-B). Наявність певних алелей при прийомі деяких ліків (карбамазепін, алопуринол) запускає смертельно небезпечні алергічні реакції з відшаруванням шкіри та ураженням внутрішніх органів.

• Необхідність тривалого або пожиттєвого прийому ліків (хронічні захворювання серцево-судинної системи, психічні та неврологічні розлади, ендокринні порушення).
• Застосування препаратів із вузьким терапевтичним діапазоном: медикаменти, у яких мінімальна ефективна доза є дуже близькою до токсичної (варфарин, цитостатики, імуносупресори тощо).
• Високий ризик розвитку важких побічних реакцій: наявність у пацієнта або в його сімейному анамнезі випадків тяжких ускладнень чи інтоксикації під час прийому стандартних доз медикаментів.
• Резистентність або неефективність стандартної терапії: коли тривалий прийом ліків у загальноприйнятих дозах не дає очікуваного клінічного ефекту, що вимагає точного підбору дози або заміни препарату на аналог з іншим шляхом метаболізму.
• Поліпрагмазія (одночасний прийом багатьох препаратів): оцінка сумісності лікарських засобів та прогноз ризиків їх взаємодії з урахуванням генетично зумовленої швидкості роботи ферментів.
• Персоналізований підбір терапії «на випередження»: проведення тестування до початку лікування, щоб одразу призначити дієву схему та уникнути методу спроб і помилок.

Молекулярно-генетичне генотипування (технологія секвенування Illumina).

• За 1 годину до забору слини не їсти, не пити, не курити, не чистити зуби, не жувати жувальну гумку.
• Забір слини здійснювати згідно інструкції, що додається до набору.