Антитіла до цитозольного печінкового антигену / anti-LC-11253
Специфічний антиген-мішень антитіл – печінковий цитозольний антиген типу 1 (LC-1, фермент формамінотрансфераза-циклодезаміназа). Дані антитіла є високоспецифічними для аутоімунного гепатиту (АІГ) 2 типу та характерні для підгрупи хворих із доброякісним перебігом захворювання. Анти-LC-1 виявляються переважно у молодих пацієнтів (до 20 років), особливо у тих, хто не заражений вірусом гепатиту С, і використовуються для виявлення анти-LKM-1 позитивних хворих з вірусним гепатитом С або без нього.
IB (Immunoblot/Імуноблот) – якісне визначення.
- Діагностика аутоімунного гепатиту (АІГ).
- Забір крові вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- Не курити 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням; для дітей 1-5 років – 2-3 години.
Антитіла до цитоплазматичного антигену печінки виявляються у 30-50% анти-LKM-1 позитивних пацієнтів, які не заражені вірусом гепатиту С, і є додатковим маркером у діагностиці АІГ-2. У 14% хворих з АІГ вони можуть бути єдиним маркером захворювання, що робить їх особливо корисними при діагностиці у молодих пацієнтів без традиційних аутоантитіл. Титр антитіл має тенденцію знижуватися або зникати під час імуносупресії, що свідчить про їх можливу роль у патогенезі. Анти-LC-1 також виявляють у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (ПСХ).
Аутоімунний гепатит (АІГ) – хронічне некротично-запальне захворювання печінки невідомої етіології, яке не минає спонтанно, супроводжується підвищенням рівня γ-глобулінів у крові та наявністю циркулюючих аутоантитіл, що є маркерами захворювання.