Антитіла до одноланцюгової ДНК / ss-DNA0139
Антитіла до одноланцюгової ДНК (анти-ssDNA) належать до групи антинуклеарних антитіл, які є аутоантитілами, спрямованими проти власних ядерних компонентів. Антигенами для анти-ssDNA є азотисті основи, нуклеотиди та нуклеозиди одноланцюгової ДНК. У більшості людей в крові можна виявити анти-ssDNA класу імуноглобулінів IgM.
EIA (імуноферментний) – кількісне визначення.
- Системний червоний вовчак (ВКВ)
- Підозра на лікарський червоний вовчак
- Склеродермія
- Забір крові вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- Не курити 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
Анти-ssDNA виявляються у 50% пацієнтів з осередковою склеродермією, яка характеризується обмеженим фіброзом шкіри та підшкірної тканини. На відміну від системної склеродермії, осередкова форма не вражає внутрішні органи і має сприятливий прогноз. Концентрація анти-ssDNA допомагає у диференціальній діагностиці осередкової та системної склеродермії, де остання пов’язана з наявністю анти-Scl-70. Особливо важливе дослідження у дитячій дерматології при лінійній формі склеродермії, де високий рівень цих антитіл свідчить про ураження м’язової тканини та може бути використаний для оцінки прогнозу захворювання.