Антитіла до моносіалогангліозиду IgG, IgM / GM21092
Антигангліозидні антитіла відіграють патогенну роль у синдромі Гійєна-Барре (GBS). У деяких випадках у пацієнтів із цим синдромом виявляють антитіла типу IgG або IgM до GM2. Дослідження допомагає виявити аутоімунні реакції, що впливають на периферійну нервову систему.
ELISA (EIA) (Імуноферментний аналіз) – кількісне визначення антитіл до моносіалогангліозиду GM2 IgG та IgM.
- Підозра на аутоімунну періферійну невропатію (моторні, сенсорні нейропатії, мультифокальна моторна нейропатія).
- Синдром Гійєна-Барре.
- Синдром Міллера-Фішера.
- Мультифокальна хронічна імунна демієлінізуюча полірадікулонейропатія (CIDP).
- Забір крові рекомендовано проводити вранці натщесерце або через 4-5 годин після останнього прийому їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду. Не курити 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
- За 24 години до аналізу не вживати жирну їжу.
- Забір крові слід проводити перед прийомом медикаментів, про що необхідно вказати в направленні.
- Виключити фізичні навантаження та психоемоційний стрес у день здачі аналізу.
- Забір ліквору спеціальної підготовки не потребує.
При синдромі Гійєна-Барре імунна система атакує периферичні нерви, що контролюють рухи та чутливість. Це може призвести до м’язової слабкості, втрати чутливості, а в тяжких випадках – до паралічу, порушення дихання, мови та ковтання. Хоча більшість пацієнтів одужують, деякі можуть мати тривалі неврологічні ускладнення. Синдром Міллера-Фішера є однією з форм цього захворювання, що характеризується порушеннями моторики та координації, має переважно сприятливий прогноз при своєчасному лікуванні.