Сечовина — це амід карбонової кислоти та кінцевий продукт білкового обміну в організмі. Вона синтезується в клітинах печінки після серії біохімічних реакцій, які відбуваються за участю ферментних систем циклу сечовини, що знешкоджують токсичний аміак, утворюючи водорозчинну та малотоксичну сечовину, яка виводиться з організму разом із сечею. Фільтрація сечовини відбувається в ниркових клубочках, після чого близько 35% пасивно реабсорбується. Виведення сечовини залежить від вмісту білка в харчуванні.
Визначення сечовини у добовій сечі дозволяє оцінити білковий обмін та функцію нирок. Підвищена екскреція сечовини свідчить про негативний азотистий баланс, що спостерігається при гіперфункції щитоподібної залози, після операцій або кровотеч у шлунково-кишковому тракті.
Знижене виведення сечовини вказує на позитивний азотистий баланс, ниркові та печінкові патології, а також вплив гормональних препаратів. Зниження концентрації сечовини може бути наслідком зневоднення, порушень ниркового кровообігу або вікових змін.
Тест застосовується для моніторингу пацієнтів у реанімації, при ентеральному або парентеральному харчуванні, а також при підозрі на порушення видільної функції нирок.
BER (Berechnet/ «розрахунковий метод») – кількісне визначення.
PHOT (Photometrie/фотометрія) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.