Сечова кислота – це продукт розпаду пуринів, які входять до складу ДНК та РНК клітин організму. Пурини утворюються переважно після загибелі клітин, а також надходять з їжею (печінка, червоне м’ясо, бобові, риба) та напоями (пиво, вино). Близько 70% сечової кислоти фільтрується нирками та виділяється з сечею, решта виводиться через шлунково-кишковий тракт. Порушення виведення або надлишок сечової кислоти призводить до її накопичення, що може спричинити подагру та утворення каменів у сечовивідній системі.
Визначення рівня сечової кислоти в сечі дозволяє діагностувати порушення обміну пуринів, оцінити ризик розвитку подагри, нефролітіазу та інших захворювань. Підвищений рівень (гіперурикурія) може свідчити про подагру, лейкози, метаболічний синдром, вживання продуктів з високим вмістом пуринів або вплив лікарських препаратів. Знижений рівень (гіпоурікурія) характерний для хронічної ниркової недостатності, дефіциту ферментів, генетичних порушень та дієтичних факторів.
BER (Berechnet/розрахунковий метод) – кількісне визначення.
PHOT (Photometrie/Фотометрія) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.