Зонулін – це білок, який регулює проникність кишкового бар’єру, виробляється багатьма тканинами, зокрема слизовою оболонкою тонкого кишківника у відповідь на різноманітні чинники, такі як фрагменти глютену злакових та специфічні бактерії. Вперше зонулін було відкрито у контексті досліджень целіакії та інших порушень бар’єрної функції кишківника.
Зонулін зв’язується зі своїм рецептором на поверхні епітелію, що призводить до розширення міжклітинних щільних контактів, підвищення проникності кишківника та ініціює локальне або системне запалення. Це дозволяє деяким речовинам проникати через клітинний бар’єр і стимулювати імунну відповідь. Система зонулін-рецептор зонуліну є особливо активною у пацієнтів з целіакією та цукровим діабетом І типу.
Дисфункція щільних контактів епітелію кишківника, що регулюється зонуліном, пов’язана з харчовою алергією, шлунково-кишковими інфекціями, аутоімунними хворобами та запальними хворобами кишківника. Рівень зонуліну в крові є важливим маркером проникності слизової оболонки кишківника і допомагає в діагностиці та контролі таких захворювань, як целіакія та цукровий діабет І типу.
EIA (імуноферментний) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.