Церулоплазмін / Ceruloplasmin1002
Церулоплазмін – головний мідьвмісний білок крові, що відіграє важливу роль в обміні заліза і належить до альфа-2-глобулінів. Мідь є життєво важливим мінералом, що надходить до організму з їжею. Вона всмоктується в кишківнику і переноситься в печінку, де накопичується або використовується для синтезу деяких ферментів. У печінці мідь приєднується до апоцерулоплазміну з утворенням молекули церулоплазміну, яка виходить у загальний кровотік. Близько 95 % усієї міді організму перебуває в з’єднанні з апоцерулоплазміном, тому визначення кількості церулоплазміну – один з основних методів, що допомагають у діагностиці хвороби Вільсона-Коновалова та в оцінці обміну міді.
NEPH (Nephelometrie/Нефелометрія) – кількісне визначення.
- Діагностика хвороби Вільсона-Коновалова, вроджених порушень, пов’язаних зі зниженим рівнем церулоплазміну і надлишковим накопиченням міді в печінці, головному мозку та інших органах.
- Диференціальна діагностика патологій зі зниженням концентрації міді в крові.
- Оцінка обміну міді та заліза в організмі.
- Забір крові вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- Не курити протягом 24 годин до аналізу.
- Повністю виключити приймання лікарських препаратів протягом 24 годин перед дослідженням (за погодженням із лікарем).
Церулоплазмін є важливим маркером обміну міді й заліза. Його низький рівень характерний для хвороби Вільсона-Коновалова – спадкового порушення метаболізму міді, що викликає ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів. Також зниження рівня церулоплазміну спостерігається при хворобі Менкеса, що пов’язана з порушенням клітинного транспорту міді і проявляється сповільненням росту та патологіями нервової системи. Церулоплазмін є білком гострої фази запалення, його рівень може підвищуватися при стресі, вагітності, інфекційних та аутоімунних захворюваннях.