Церулоплазмін – головний мідьвмісний білок крові, що відіграє важливу роль в обміні заліза і належить до альфа-2-глобулінів. Мідь є життєво важливим мінералом, що надходить до організму з їжею. Вона всмоктується в кишківнику і переноситься в печінку, де накопичується або використовується для синтезу деяких ферментів. У печінці мідь приєднується до апоцерулоплазміну з утворенням молекули церулоплазміну, яка виходить у загальний кровотік. Близько 95 % усієї міді організму перебуває в з’єднанні з апоцерулоплазміном, тому визначення кількості церулоплазміну – один з основних методів, що допомагають у діагностиці хвороби Вільсона-Коновалова та в оцінці обміну міді.
Церулоплазмін є важливим маркером обміну міді й заліза. Його низький рівень характерний для хвороби Вільсона-Коновалова – спадкового порушення метаболізму міді, що викликає ураження центральної нервової системи та внутрішніх органів. Також зниження рівня церулоплазміну спостерігається при хворобі Менкеса, що пов’язана з порушенням клітинного транспорту міді і проявляється сповільненням росту та патологіями нервової системи. Церулоплазмін є білком гострої фази запалення, його рівень може підвищуватися при стресі, вагітності, інфекційних та аутоімунних захворюваннях.
NEPH (Nephelometrie/Нефелометрія) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.