Отрута бджоли (i1)1059
Медоносна бджола – єдиний жалячий представник перетинчастокрилих, який залишає жало і отруйний мішок у жертві. Укуси можуть викликати важкі анафілактичні реакції, що становлять значний ризик для здоров’я. Визначення специфічних IgE до отрути бджоли дозволяє діагностувати алергію, оцінити сенсибілізацію і ризик анафілаксії, а також контролювати ефективність лікування.
FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз), ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі) – кількісне визначення специфічних IgE до отрути бджоли.
- Діагностика алергічних реакцій на укуси бджіл.
- Оцінка рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергії.
- Контроль ефективності проведеної імунотерапії.
- Оцінка зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном.
- Оцінка напруженості імунної системи.
- Забір крові проводиться вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
- Дозволяється пити чисту негазовану воду.
- Не курити мінімум 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
Отрута бджоли містить 12 основних алергенів, з яких п’ять (Api m 1, Api m 2, Api m 3, Api m 5 і Api m 10) доступні для in vitro діагностики. Сенсибілізація до Api m 1 і Api m 10 є найпоширенішою і дозволяє точно ідентифікувати алергічний профіль пацієнта. Це допомагає підвищити специфічність діагностики та ефективність імунотерапії, особливо у пацієнтів із перехресною сенсибілізацією до інших перетинчастокрилих. Тестування на компоненти отрути покращує діагностичну чутливість і дозволяє розробити індивідуальний план лікування.