Осмоляльність сечі – це ступінь концентрації осмотичноактивних частинок на 1 кілограм розчинника. Основними розчиненими молекулами в сечі є натрій, сечовина, калій, хлорид, кальцій, аміак, фосфати і сульфати. Глюкоза вносить значний вклад в осмоляльність лише тоді, коли присутня в сечі в значних кількостях. Як міра концентрації сечі вона більш точна за питому вагу. Здатність нирок підтримувати тонус та гідроелектролітичний баланс в позаклітинному компартменті можна оцінити шляхом виміру осмоляльності сечі. Додаткову інформацію про функцію нирок можна отримати, порівнявши осмоляльність сечі з осмоляльністю сироватки, нормальне співвідношення коливається в межах 1-3.
Осмоляльність сечі є важливим показником для оцінки концентраційної здатності нирок та гідроелектролітичного балансу організму. Визначення осмоляльності допомагає диференціювати дефекти концентрації сечі від поліурії, а також діагностувати водний та осмотичний діурез. Значення осмоляльності сечі менше 150 мосмоль/кг H2O вказує на водний діурез, що може бути пов’язано з нецукровим діабетом. Високі значення (>400 мосмоль/кг H2O) свідчать про осмотичний діурез, який виникає при різних патологіях, включаючи діабет та перенавантаження азотом крові. Контроль осмоляльності дозволяє ефективно моніторити стан пацієнтів та коригувати лікування.
KRYO (кріоскопічний).
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.