Осмоляльність сечі1651
Осмоляльність сечі – це ступінь концентрації осмотичноактивних частинок на 1 кілограм розчинника. Основними розчиненими молекулами в сечі є натрій, сечовина, калій, хлорид, кальцій, аміак, фосфати і сульфати. Глюкоза вносить значний вклад в осмоляльність лише тоді, коли присутня в сечі в значних кількостях. Як міра концентрації сечі вона більш точна за питому вагу. Здатність нирок підтримувати тонус та гідроелектролітичний баланс в позаклітинному компартменті можна оцінити шляхом виміру осмоляльності сечі. Додаткову інформацію про функцію нирок можна отримати, порівнявши осмоляльність сечі з осмоляльністю сироватки, нормальне співвідношення коливається в межах 1-3.
KRYO (кріоскопічний).
- Діагностика нецукрового діабету.
- Оцінка концентраційної здатності нирок при гострій та хронічній нирковій недостатності.
- Оцінка дегідратації.
- Моніторинг пацієнтів після введення рентгенконтрастних речовин.
- Оцінка ефективності інфузійної терапії.
- Діагностика гіперосмолярних коматозних станів.
- За 12 годин до збору сечі, за можливості, обмежитиприйом рідини.
- Перед збором сечі варто провести ретельний туалет статевих органів.
- Поінформувати лікаря про всі ліки, які приймалися, а також про внутрішньовенне введення контрасту для рентгенологічного обстеження, якщо воно проводилось напередодні.
Осмоляльність сечі є важливим показником для оцінки концентраційної здатності нирок та гідроелектролітичного балансу організму. Визначення осмоляльності допомагає диференціювати дефекти концентрації сечі від поліурії, а також діагностувати водний та осмотичний діурез. Значення осмоляльності сечі менше 150 мосмоль/кг H2O вказує на водний діурез, що може бути пов’язано з нецукровим діабетом. Високі значення (>400 мосмоль/кг H2O) свідчать про осмотичний діурез, який виникає при різних патологіях, включаючи діабет та перенавантаження азотом крові. Контроль осмоляльності дозволяє ефективно моніторити стан пацієнтів та коригувати лікування.