Мідь у добовій сечі 0592
Дослідження рівня міді у добовій сечі дозволяє оцінити баланс міді в організмі. Мідь є життєво важливим мікроелементом, що бере участь у синтезі гемоглобіну, формуванні сполучної тканини, виробленні енергії на клітинному рівні, продукції меланіну та нормальному функціонуванні нервової системи. Вона входить до складу кісток, хрящів, сполучної тканини та мієлінових оболонок.
Нормальний рівень міді підтримується через харчування та виведення надлишків печінкою з жовчю, калом та сечею. Порушення обміну міді пов’язане з низкою патологій, включаючи спадкові хвороби Вільсона-Коновалова та Менкеса, а також інтоксикації.
Мас-спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою (ICPMS) - кількісне визначення.
- Підозра на хворобу Вільсона-Коновалова.
- Синдром Менкеса.
- Дефіцит міді при залізо-резистентній анемії.
- Підозра на отруєння міддю.
- Моніторинг терапії отруєння міддю та хвороби Вільсона-Коновалова.
- Добова сеча – це порція сечі, зібрана протягом доби, починаючи з 7 ранку.
- Збір починається о 7:00 ранку: першу ранкову сечу спускають у унітаз, потім збирають усі порції сечі до наступного ранку 7:00 включно
- Загальну кількість сечі ретельно перемішують, відбирають 10 мл у стерильний контейнер, щільно закручують і доставляють до лабораторії
- Зберігати зібрану сечу слід у холодильнику при температурі +2…+8 °С, захищаючи від світла
- За 48 годин до збору сечі виключити прийом сечогінних препаратів, а за 12 годин – лікарських засобів (за погодженням з лікарем)
- За 24 години до та під час збору утриматися від алкоголю, мінеральної води, гострої, солоної, жирної та солодкої їжі, продуктів, що змінюють колір або запах сечі (буряк, морква, хрін, цибуля, приправи)
- Обмежити вживання нікотину, уникати фізичних навантажень та стресів
- Жінкам рекомендується здавати аналіз до початку менструації або через 2-3 дні після її закінчення
- Перед збором провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів
- Для дітей – збір сечі у спеціальний сечоприймач після ретельного туалету
Визначення міді у добовій сечі є важливим для діагностики порушень обміну міді, таких як хвороба Вільсона-Коновалова та синдром Менкеса, а також для контролю лікування отруєнь міддю. Надлишок міді може призводити до токсичних уражень органів, а дефіцит – до порушення синтезу еритроцитів і ферментів, що містять мідь.
Дослідження допомагає вчасно виявити патології, що пов’язані з порушеннями обміну міді, та підвищити ефективність терапії.