Лізоцим 1899
Лізоцим – це людський фермент-глікозидаза, який виконує роль природного антибактеріального агента. Він присутній у різних тканинах організму, таких як печінка, суглобові хрящі, кров, слина, сльозна рідина та молоко. Лізоцим кодується геном на 12-й хромосомі і містить 4 екзони та 3 інтрони. Він активно експресується в кровотворних клітинах, включаючи гранулоцити, моноцити та макрофаги, а також їхні попередники у кістковому мозку.
EIA (імуноферментний) – кількісне визначення лізоциму в сироватці крові.
- Диференційна діагностика та оцінка лейкозів.
- Моніторинг онкогематологічних захворювань, таких як гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) і монобластний лейкоз.
- Забір крові здійснюється вранці натщесерце або через 12 годин після останнього прийому їжі.
- Дозволяється пити чисту негазовану воду.
- Не палити протягом 30 хвилин до аналізу.
- Рекомендується уникати фізичного та емоційного перенавантаження за 30 хвилин до здачі крові.
- За погодженням із лікарем, слід виключити прийом лікарських препаратів протягом 12 годин перед дослідженням.
Підвищений рівень лізоциму у крові може свідчити про активність онкогематологічних захворювань і використовується як маркер для відстеження ефективності лікування лейкозів. Аналіз допомагає у діагностиці та моніторингу гострого мієлоїдного та монобластного лейкозів.