Креатинкіназа (КК) або креатинфосфокіназа (КФК) — це фермент, який забезпечує енергією м’язові скорочення, стимулюючи перетворення креатину на креатинфосфат. У організмі людини присутній переважно у вигляді ММ-ізомеру, що міститься в скелетній мускулатурі та міокарді. Існує три ізомери КК: ММ-ізомер (скелетні м’язи та міокард), МВ-ізомер (переважно міокард), ВВ-ізомер (тканини головного мозку). Підвищення рівня креатинкінази в крові свідчить про пошкодження м’язової тканини.
Активність креатинкінази підвищується при пошкодженні клітин м’язової тканини, особливо важлива при діагностиці інфаркту міокарду, оскільки рівень ферменту зростає вже через 2-4 години після події і досягає максимуму через 1-2 доби. Підвищення КК спостерігається також при міокардиті, м’язовій дистрофії, міозиті, дерматоміозиті, політравмах, синдромі здавлювання, післяопераційному періоді, інтоксикаціях, тяжкому фізичному навантаженні, гіпотиреозі та ряді інших станів. Особливе значення має підвищення КК при хворобі Помпе — рідкісному спадковому захворюванні, що характеризується накопиченням глікогену в тканинах і порушенням їхньої функції.
PHOT (фотометрія) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.