Інгібітор С1-естерази, активність 0442

1312.00
Аналіз доступний

С1-інгібітор є ключовим регулятором системи комплементу, системи зсідання крові і калікреїн-кінінової системи. Дослідження активності інгібітора С1-естерази дозволяє виявити якісний дефект білка, що важливо для діагностики спадкового ангіоневротичного набряку (САН) типу II та інших патологій.

PHOT (фотометрія) – кількісне визначення.

  • Рецидивні набряки різної локалізації.
  • Набряк гортані в анамнезі.
  • Рецидивний абдомінальний синдром із періодичними нападами болю в животі, блюванням і діареєю (часто у дітей).
  • Наявність у родинному анамнезі випадків спадкового ангіоневротичного набряку.

  • Забір крові вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
  • Можна пити чисту негазовану воду.
  • Не курити 30 хвилин до аналізу.
  • Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
  • Виключити жирну їжу за 24 години до проведення аналізу.
  • Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 30 хвилин до дослідження.

Діагностика ангіоневротичного набряку Квінке, пов’язаного з дефіцитом або дисфункцією С1-інгібітора.

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) — рідкісне спадкове захворювання, що виникає через дефіцит або порушення функції С1-інгібітора. Клінічно проявляється рецидивуючими епізодами незапального підшкірного чи підслизового набряку без уртикарних висипань і свербежу. Виділяють три типи:

  • САН I типу — кількісний дефект С1-інгібітора (зниження концентрації), ~85% випадків.
  • САН II типу — якісний дефект С1-інгібітора (зниження активності при нормальній концентрації), ~15% випадків.
  • САН з нормальним С1-інгібітором — рідкісна форма (<1% випадків), коли показники концентрації та активності залишаються нормальними.

Запропонований комплекс досліджень дозволяє діагностувати всі три варіанти захворювання відповідно до міжнародних рекомендацій. Визначення концентрації та активності С1-інгібітора допомагає у діагностиці спадкового й набутого дефіциту, а також у диференціальній діагностиці імунних порушень.

Не визначається.

70–130 %.

Переглянуті аналізи