Алергія на яєчний білок може проявлятися шлунково-кишковими, шкірними та респіраторними симптомами, включно з анафілаксією. Вона також підвищує ризик сенсибізації до аероалергенів.
Білки молока (казеїн, сироваткові) часто викликають алергію у немовлят, що може проявлятися астмою, дерматитом чи ринокон’юнктивітом. У дорослих реакції можуть бути як імунними, так і пов’язаними з непереносимістю лактози.
Алергія на тріску спричинена білком Gad c1, який може викликати реакції навіть при вдиханні запаху чи контакті зі шкірою. Сенсибілізація може поширюватися на інші види риби.
Пшениця містить понад 30 алергенних білків, включно з гліадинами та глютелінами, що можуть спричиняти целіакію, астму пекаря та харчову алергію. Деякі білки стійкі до нагрівання та травлення, викликаючи тяжкі реакції.
Арахіс дозріває під землею, а його білки часто викликають харчову алергію, особливо у дітей та людей з іншими алергіями чи атопічним дерматитом. Можливі перехресні реакції з мигдалем, соєю, гречкою та пилком берези.
Алергія на сою буває IgE-опосередкованою (швидкою) та неопосередкованою (затриманою) з симптомами від висипу до анафілаксії. Часто поєднується з алергією на молоко, особливо у дітей.
Фундук містить понад 11 алергенних білків, зокрема Cor a1, Cor a2 та Cor a8, що можуть спричиняти як легкий оральний алергічний синдром, так і тяжкі реакції, включно з анафілаксією. Перехресна реактивність часто виникає з пилком берези.
Алергени кліщів домашнього пилу (Dermatophagoides pteronyssinus) є однією з найпоширеніших причин респіраторної алергії та загострень астми. Вони легко контактують зі слизовими оболонками та шкірою, викликаючи системні реакції.
Розуміння рівня чутливості допомагає вчасно попередити алергічні реакції, коригувати лікування та уникати потенційно небезпечних контактів з алергенами.