Бета-2-мікроглобулін в лікворі0249
Бета-2-мікроглобулін — це білок, який знаходиться на поверхні майже всіх клітин організму та присутній у більшості фізіологічних рідин. Рівень цього білка в крові підвищується при ракових захворюваннях, таких як мієлома, лейкоз і лімфома, а також при запальних процесах. Концентрація бета-2-мікроглобуліну використовується для визначення ступеня тяжкості та поширення множинної мієломи та лімфоми, де більш високий рівень маркера свідчить про пізнішу стадію онкологічного процесу.
У нирках цей білок проходить через фільтри капсул ниркового клубочка та всмоктується нирковими канальцями. При пошкодженні канальців концентрація бета-2-мікроглобуліну в сечі підвищується через зменшення зворотного всмоктування. У пацієнтів на діалізі цей білок може утворювати патологічні структури, що відкладаються в суглобах і тканинах (амілоїдоз, пов’язаний з діалізом).
TURB (турбодиметрія) – кількісне визначення.
- Прогноз та спостереження лімфоїдних новоутворень (неходжкінська лімфома, хвороба Ходжкіна, ХЛЛ);
- Прогноз множинної мієломи;
- Раннє виявлення реакції відторгнення після алогенної трансплантації кісткового мозку;
- Прогноз ВІЛ-інфекції;
- Диференційна діагностика уражень нирок;
- Раннє виявлення амілоїдозу, пов’язаного з діалізом.
- Спеціальної підготовки не потрібно.
Бета-2-мікроглобулін є важливим онкомаркером, що допомагає в оцінці тяжкості онкологічних захворювань, таких як множинна мієлома, лейкоз і лімфома. Підвищений рівень відображає прогресування хвороби. У нирках його концентрація відображає стан функції канальців та може свідчити про їх пошкодження. У пацієнтів на тривалому діалізі використовується для раннього виявлення амілоїдозу, що пов’язаний з накопиченням білка. Також рівень маркера може підвищуватися при ураженні мозку, наприклад, при лейкемії, лімфомі, множинному склерозі та ВІЛ-інфекції.