Специфічний антиген-мішень антитіл – печінковий цитозольний антиген типу 1 (LC-1, фермент формамінотрансфераза-циклодезаміназа). Дані антитіла є високоспецифічними для аутоімунного гепатиту (АІГ) 2 типу та характерні для підгрупи хворих із доброякісним перебігом захворювання. Анти-LC-1 виявляються переважно у молодих пацієнтів (до 20 років), особливо у тих, хто не заражений вірусом гепатиту С, і використовуються для виявлення анти-LKM-1 позитивних хворих з вірусним гепатитом С або без нього.
Антитіла до цитоплазматичного антигену печінки виявляються у 30-50% анти-LKM-1 позитивних пацієнтів, які не заражені вірусом гепатиту С, і є додатковим маркером у діагностиці АІГ-2. У 14% хворих з АІГ вони можуть бути єдиним маркером захворювання, що робить їх особливо корисними при діагностиці у молодих пацієнтів без традиційних аутоантитіл. Титр антитіл має тенденцію знижуватися або зникати під час імуносупресії, що свідчить про їх можливу роль у патогенезі. Анти-LC-1 також виявляють у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (ПСХ).
Аутоімунний гепатит (АІГ) – хронічне некротично-запальне захворювання печінки невідомої етіології, яке не минає спонтанно, супроводжується підвищенням рівня γ-глобулінів у крові та наявністю циркулюючих аутоантитіл, що є маркерами захворювання.
IB (Immunoblot/Імуноблот) – якісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.