Антитіла до THSD7A2601
Антитіла до THSD7A відіграють важливу роль у діагностиці первинної мембранозної нефропатії (ПМН). Виявлення цих антитіл допомагає ідентифікувати 2–5% пацієнтів із ПМН, особливо тих, у кого відсутні антитіла до анти-фосфоліпазного рецептора A2 (анти-PLA2R). Результати досліджень підтверджують патогенність антитіл до THSD7A, що змінює підходи до діагностики та терапії захворювання. Визначення титрів антитіл у сироватці є цінним інструментом для оцінки активності хвороби та моніторингу лікування.
IFT (Immunfluoreszenztest / Непрямої імунофлюоресценції) – кількісне визначення.
- Диференціальна діагностика ідіопатичного та вторинного мембранного гломерулонефриту
- Нефротичний синдром
- Забір крові здійснюється вранці натщесерце або через 4 години після останнього прийому їжі.
- Дозволено пити чисту негазовану воду.
- Не курити протягом 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу за 30-40 хвилин до дослідження. Для дітей від 1 до 5 років – утриматися від їжі 2-3 години перед аналізом.
Мембранозна нефропатія характеризується відкладенням імунних комплексів на базальній мембрані клубочків із потовщенням її структури. Хвороба може бути ідіопатичною або вторинною, спричиненою ліками, інфекціями, аутоімунними захворюваннями чи онкологією. Симптоми включають набряки, протеїнурію, нормальну або підвищену функцію нирок та артеріальний тиск. Діагностика проводиться біопсією нирки. Моніторинг рівня антитіл допомагає визначити активність хвороби, що важливо для вибору терапії, яка зазвичай включає кортикостероїди та імуносупресивні препарати.