Антитіла до тетрасіалогангліозиду IgG, IgМ / GQ1b AT (IgG/IgM)2931
Антитіла до GQ1b відіграють патогенетичну роль у розвитку синдрому Фішера, синдрому Гієна-Барре з офтальмоплегією та енцефалітом стовбура мозку Бікерстаффа. Пацієнти з синдромом Фішера часто мають антитіла до гангліозидних комплексів, що містять GQ1b.
ELISA (EIA) – імуноферментний аналіз (Enzym Immunoassay), кількісне визначення антитіл.
- Підозра на аутоімунну периферичну нейропатію.
- Виявлення антитіл класу IgG при синдромі Міллера-Фішера (атаксія, арефлексія, офтальмоплегія) з високою діагностичною чутливістю та специфічністю (до 90% пацієнтів).
- Діагностика синдрому Гійєна-Барре з офтальмоплегією.
- Виявлення антитіл класу IgM при сенсорній нейропатії, пов’язаній з моноклональною гаммопатією IgM, сенсорною атактичною нейропатією та CANOMAD.
- Спеціальної підготовки не потрібно.
Синдром Міллера-Фішера – аутоімунне захворювання нервової системи, що викликає порушення м’язової моторики та координації. Це один із проявів синдрому Гійєна-Барре, що розвивається після інфекцій та пов’язаний з імунною реакцією організму. Прогноз зазвичай сприятливий при відповідному лікуванні, проте при значних ураженнях можуть залишатися наслідки. Частіше хворіють жінки, особливо навесні. Середній вік початку захворювання – понад 40 років.