Знижка 5% при онлайн-замовленні
Антитіла до одноланцюгової ДНК (анти-ssDNA) належать до групи антинуклеарних антитіл, які є аутоантитілами, спрямованими проти власних ядерних компонентів. Антигенами для анти-ssDNA є азотисті основи, нуклеотиди та нуклеозиди одноланцюгової ДНК. У більшості людей в крові можна виявити анти-ssDNA класу імуноглобулінів IgM.
Анти-ssDNA виявляються у 50% пацієнтів з осередковою склеродермією, яка характеризується обмеженим фіброзом шкіри та підшкірної тканини. На відміну від системної склеродермії, осередкова форма не вражає внутрішні органи і має сприятливий прогноз. Концентрація анти-ssDNA допомагає у диференціальній діагностиці осередкової та системної склеродермії, де остання пов’язана з наявністю анти-Scl-70. Особливо важливе дослідження у дитячій дерматології при лінійній формі склеродермії, де високий рівень цих антитіл свідчить про ураження м’язової тканини та може бути використаний для оцінки прогнозу захворювання.
EIA (імуноферментний) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.