Білок BP180 – трансмембранний компонент базальної мембрани, що складається з колагену XVII типу. Генетичні дефекти його структури викликають бульозний епідермоліз. Антитіла до BP180 виявляються у 40-90% пацієнтів з типовим бульозним пемфігоїдом, а також при окремих формах: червоний пемфігоїдний лишай, пемфігоїд у вагітних та пемфігоїд слизових. Специфічність аналізу становить 93%, чутливість – 54%, а при одночасному визначенні з ВР230 підвищується до 88%. Рівень антитіл корелює з активністю хвороби та знижується при ефективній терапії. Відсутність антитіл не виключає наявності пемфігоїду. Остаточний діагноз підтверджується біопсією та гістологією.
Пемфігоїд – хронічне доброякісне аутоімунне захворювання шкіри і слизових, що проявляється утворенням субепідермальних пухирів без акантолізу. Часто виникає у людей старше 60 років, може супроводжуватися свербінням, почервонінням, уртикарними висипаннями, десквамативним гінгівітом. Важливу роль у патогенезі відіграють антитіла до білків базального шару (BP180 і BP230), які забезпечують прикріплення базального шару епідермісу до базальної мембрани. Симптом Нікольського негативний, що відрізняє пемфігоїд від пухирчатки.
ELISA (EIA) (імуноферментний) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.