Антитіла до AMPA-1 та AMPA-2-рецептору у сироватці2928
AMPA-рецептор – це рецептор глутамату, який відповідає за передачу збудливих сигналів у хімічних синапсах нервової системи. Ці рецептори розповсюджені практично у всіх структурах головного мозку і є найбільш поширеним типом рецепторів у нервовій системі. Назва походить від здатності активуватись при зв’язуванні з синтетичним аналогом глутамату – AMPA.
Імунофлуоресцентний тест (IFT) – кількісне визначення антитіл до AMPA-1 та AMPA-2 рецептору.
- Діагностика лімбічного енцефаліту
- Аутоімунно-опосередковані психози
- Комплексні та дифузні енцефалопатії
- Забір крові рекомендується проводити вранці натщесерце або через 4-5 годин після останнього прийому їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- За 24 години до аналізу слід уникати жирної їжі.
- Не палити протягом 30 хвилин до здачі крові.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
- Рекомендується виключити фізичні навантаження та психоемоційний стрес у день здачі аналізу. З
- абір крові проводити перед прийомом медикаментів, при цьому факт прийому потрібно вказати в бланку направлення.
- При замовленні разом з іншими аутоімунними маркерами (AMPA1, AMPA2, CASPR, GABAB, NMDAKS, LGI1, VGKC) можна використовувати одну пробірку для сироватки.
Лімбічний енцефаліт – це запальне захворювання мозку, що характеризується підгострим порушенням пам’яті, психічними симптомами та судомами. Найчастіше уражається медіальна область скроневих часток, зокрема гіпокамп, що призводить до порушень пам’яті. Лімбічний енцефаліт може бути інфекційним або аутоімунним, серед аутоімунних виділяють паранеопластичний та непаранеопластичний типи. Паранеопластичний лімбічний енцефаліт часто супроводжується когнітивними та нервово-психічними порушеннями: змінами настрою, дратівливістю, тривожністю, депресією, дезорієнтацією, галюцинаціями та змінами поведінки.
Лімбічний енцефаліт був вперше описаний у 1960 році і характеризується підгострою втратою короткочасної пам’яті, розвитком синдрому деменції та запальним ураженням сірої речовини лімбічної системи, часто у зв’язку з карциномою бронхів.