Антинуклеарні антитіла (ANA) – це група аутоантитіл, які спрямовані проти ядерних компонентів клітин організму. Вони є маркерами аутоімунних захворювань, таких як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний панкреатит, первинний біліарний цироз та деякі злоякісні новоутворення. Аналіз ANA використовується для скринінгу аутоімунних процесів у пацієнтів з відповідними клінічними симптомами.
ANA є найбільш характерним маркером для системного червоного вовчака (ВКВ), виявляючись у 98% пацієнтів з цим захворюванням. Висока чутливість тесту дозволяє використовувати його як основний діагностичний інструмент. Проте негативний результат не виключає ВКВ, тому при сумнівних випадках рекомендовані додаткові специфічні тести, наприклад, на антитіла до дволанцюгової ДНК (анти-dsDNA). ANA також можуть виявлятися при інших аутоімунних, інфекційних та онкологічних захворюваннях, що підкреслює важливість комплексної оцінки результатів.
Визначення Антинуклеарних антитіл (ANA) проводиться двома методами: Імунофлуоресцентним тестом (IFT) з використанням Hep2-клітин для якісного визначення типу світіння та Імуноферментним аналізом (Immunoassay) для кількісного визначення рівня антитіл.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.