Інсуліноподібний фактор росту 2 (IGF-2) / Insulin-like growth factor-2 (IGF-2) (3002)

Метод:

Імуноферментний аналіз (ELISA)

Показання до призначення:

• Діагностика синдрому Рассела-Сільвера.
• Діагностика синдрому Беквіта-Відемана.
• Діагностика пухлини Вільмса, колоректального раку, раку печінки, саркоми.

Клінічна значимість:

   Інсуліноподібний фактор росту 2 (IGF-2) – це пептидний гормон, який відіграє ключову роль у регулюванні росту і розвитку, особливо в перинатальний період. Він тісно пов’язаний з інсуліном та іншими інсуліноподібнимифакторами росту (IGFs), але має унікальні біологічні властивості.

   IGF-II виділяється печінкою та іншими тканинами і припускається, що має мітогенні та метаболічні дії на або близько до місць синтезу; це було названо паракринноюроллю IGF-II. IGF-II також присутній у периферичному кровообігу, де він циркулює переважно у комплексі з білком, що зв’язує IGF-3 (IGFBP-3) та кислотостійкою субодиницею. Менша частина IGF-II може циркулювати в асоціації з іншими білками, що зв’язують IGF. Пропорція незв’язаного IGF-II у циркуляції оцінюється на понад 5%. Рівні плазматичного IGF-II залежать від достатнього рівня GH та інших факторів, включаючи достатнє харчування.

   Дії IGF-II здійснюються шляхом зв’язування з конкретними рецепторами на поверхні клітин. Функція рецептора типу II IGF ще не повністю визначена. IGF-II зв’язується з меншимафінітетом до рецепторів типу I IGF та інсулінових рецепторів. Ці останні рецептори можуть опосередковуватимітогенні та метаболічні дії IGF-II. Хоча його конкретна фізіологічна роль ще не визначена, припускається, що взаємодія IGF-I та IGF-II з різними рецепторами на поверхні клітин та циркулюючими зв’язуючими білками модулює ріст тканин.

   Плазматичні рівні IGF-II після народження вважаються максимальними, оскільки введення GH не призводить до збільшення рівнів IGF-II (на відміну від рівнів IGF-I, які збільшуються). Плазматичні рівні IGF-II показують помірне віково залежне збільшення протягом дитинства і підліткового періоду, і не піддаються значним змінам протягом дня. Рівні IGF-II знижуються при дефіциті GH і при недоїданні. Рівні IGF-II також можуть знижуватись при акромегалії та при зовнішньому введенні IGF-I.

   Високі рівні IGF-2 можуть бути асоційовані з різними типами раку, включаючи рак печінки, колоректальний рак, саркому та пухлину Вільмса. IGF-2 може стимулювати пухлинний ріст через активацію інсулінових рецепторів, що призводить до підвищення проліферації клітин і зниження апоптозу .

   IGF-2 відіграє роль у регуляції метаболізму глюкози і ліпідів. Аномальні рівні IGF-2 можуть бути пов’язані з метаболічним синдромом, діабетом і ожирінням.

   Внутрішньоутробний ріст і розвиток значною мірою залежить від IGF-2, який регулює ріст клітин, їх диференціацію та метаболізм.

   Дефіцит або надлишок цього фактора може призводити до затримки розвитку плоду або надмірного росту.

   IGF-2 є важливим маркером у дослідженнях генетичних і епігенетичних механізмів регуляції гена. Аномалії в регуляції IGF-2 можуть бути пов’язані з різними захворюваннями і патологічними станами, включаючи синдром Беквіта-Відемана ( Beckwith-Wiedemann) та синдром Рассела- Сільвера (Silver-Russell).

   Silver-Russell синдром  характеризується низькими рівнями IGF-2, що призводить до внутрішньоутробної затримки росту та низькорослості після народження .

   Beckwith-Wiedemann синдром характеризується високими рівнями  IGF-2, що призводить до  збільшення розміру та ваги плоду, непропорційно великого розміру деяких внутрішніх органів, а після народження – до надмірного росту, макроглосії, омфалоцелє, різноманітньої соматичної патології.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці (оптимальний час для здачі гормонів 8.00-11.30), натще (можна пити чисту негазовану воду), через 12  годин після останнього прийому їжі, не палити протягом 3  годин до аналізу. Дітям у віці до 1 року не їсти протягом 30-40 хвилин до аналізу. Дітям у віці від 1 до 5 років не їсти протягом 2-3 годин до аналізу. Виключити фізичне та емоційне перенавантаження за 30 хвилин до здачі аналізу. Виключити (за погодженням із лікарем) прийом лікарських препаратів протягом 12 годин до дослідження.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.