You are here:

Код: 0431

Імуноглобулін G (загальний) / IgG (0431)

372 

Термін виконання: 3-7 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. 

Метод:

TURB (Turbidimetrie/Турбідиметрія) – кількісне визначення.

 

Загальна характеристика:

Молекули імуноглобуліну G (IgG) складаються з двох легких ланцюгів (каппа або лямбда) і двох важких гамма ланцюгів. IgG становить приблизно 80% імуноглобуліну; його основним завданням є захист від мікроорганізмів, пряма нейтралізація токсинів і ініціювання реакції зв’язування комплементу. IgG є єдиним імуноглобуліном, здатним проникати через плацентарний бар’єр і забезпечувати пасивний імунний захист плода та новонародженого. Такий материнська захист поступово знижується до тих пір поки не почне розвиватися власна імунна система дитини (приблизно у віці шести місяців). Наближені до дорослих рівні в сироватці / плазмі крові досягаються до 18 місяців.

 

Показання для призначення:

  • Підозрювана моноклональна гамопатія типу IgG Каппа або IgG Лямбда,
  • Інфекції з поліклональною проліферацією IgG,
  • Імунні дефекти В-лімфоцитів (наприклад, брутонова агаммаглобулінемія),
  • Гуморальний імунодефіцит підкласів IgG у разі частих бактеріальних інфекцій.

 

Маркер:

Маркер оцінки стану імунної системи (основного імуноглобуліну, що бере участь в імунній відповіді). 


Клінічна значимість:

Імуноглобуліни – це глікопротеїни, які відіграють важливу роль у роботі імунної системи організму. Існує 5 класів антитіл (IgA, IgG, IgM, IgE, IgD), які відрізняються особливостями структури та функцій та входять до гамма-глобулінової фракції білків крові. Вони виробляються плазматичними клітинами (зрілими клітинами) у відповідь на вплив антигенів бактерій, вірусів, грибів, паразитів та інших органічних речовин, які сприймаються як “не свої”. При первинному інфікуванні чи впливі на організм чужорідних речовин імунна система розпізнає їх і стимулює плазматичні клітини виробляти антитіла, які пов’язують і нейтралізують антигени. Імунна система здатна “запам’ятовувати” антиген, з яким раніше контактувала, і швидко реагувати на його повторне надходження в організм, виробляючи більшу кількість імуноглобулінів, що перешкоджає реінфікуванню та повторному розвитку хвороби.

Основними імуноглобулінами, які забезпечують тривалий гуморальний захист від повторного інфікування, є імуноглобуліни класу G. IgG становлять 70-80% всіх імуноглобулінів крові. Час їхнього напівжиття в організмі – 21-24 дні. Вони нейтралізують токсини, віруси, опсонізують антигени, посилюючи їхній фагоцитоз, активують систему комплементу класичним шляхом. Цей клас антитіл здатний проникати у позасудинний простір та виконувати захисну функцію у тканинах. IgG – єдиний вид імуноглобулінів, який проникає через плаценту від матері до плода та захищає дитину протягом перших 4-6 місяців життя від збудників інфекцій, з якими раніше контактувала мати.

Специфічні IgG виробляються у відповідь вплив певного антигену. Вони починають синтезуватися при первинному контакті з інфекційним агентом або чужорідною речовиною, але пізніше ніж антитіла класу IgМ. Потім кількість IgG поступово збільшується протягом кількох тижнів після початку інфекції і потім знижується до рівня, що в нормі протягом багатьох років зберігається в крові. Повторна дія антигену викликає швидке вироблення великої кількості IgG, що перешкоджає новому інфікуванню. Ця особливість роботи імунної системи взята за основу під час проведення вакцинації з використанням антигенів різних мікроорганізмів.

Існує кілька підкласів IgG: IgG-1, IgG-2, IgG-3, IgG-4. Зниження рівня окремих субкласів буває причиною рецидивуючих інфекцій. При цьому дефіцит іноді тривалий час не виявлено, оскільки загальний показник IgG може перебувати в межах референтних значень. Дефіцит або гіперпродукція сумарного IgG можуть бути ізольованими або поєднуватись із зміною рівня інших класів імуноглобулінів. Наприклад, недостатній рівень IgG-2 та IgG-4 нерідко супроводжує дефіцит IgA.

Надмірна продукція імуноглобуліну G може бути пов’язана з гіперстимуляцією всіх клонів плазматичних клітин або окремого клону IgG-продукуючих В-клітин. Це, у свою чергу, може бути пов’язане з активним інфекційним процесом чи деякими видами імунопроліферативних захворювань (наприклад, мієломною хворобою).

Дефіцит IgG буває первинним (вродженим), що спостерігається рідко, або вторинним (придбаним), зумовленим різними факторами, що виснажують гуморальний імунітет.

При тяжких імунодефіцитах з низькими IgG або їх відсутності може знадобитися парентеральне введення препаратів імуноглобулінів.

 

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 3-х годин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження. Виключити фізичну та емоційну перенапругу за 30 хвилин до дослідження. Виключити (за погодженням з лікарем) прийом лікарських засобів протягом 12 годин перед аналізом.

 

Транспортування:

У замороженому вигляді (-20 °С), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Підвищення рівня імуноглобулінів може відмічатися внаслідок переливання препаратів крові або препаратів імуноглобулінів за рахунок отримання донорських антитіл
Інтерпретація:

Референтні значення: >20 лет 700 – 1600 mg/dl.

 поліклональні — гострі та хронічні запальні захворювання, паразитарні захворювання, цироз печінки, СНІД, аутоімунні захворювання, саркоїдоз; моноклональні — плазмоцитома (множинна мієлома), хвороба важких ланцюгів, макроглобулінемія Вальденстрема, лімфоми.

↓ первинні — агаммаглобулінемія зчеплена з Х-хромосомою (синдром Брутона), синдром дефіциту антитіл, синдром надлишку IgM (гіпер-IgM-синдром), ізольований дефіцит IgA, ізольований дефіцит IgM, дефіцит підкласів IgG, синдром дефіциту аденозиндезамінази, синдром імунодефіциту з ангіоматозом і атаксією, імунодефіцит із тромбоцитопенією; вторинні — пухлини лімфатичної та ретикулоендотеліальної системи, мієлома, нутритивна недостатність, ентеропатії із втратою білка, нефротичний синдром, опіки, хіміотерапія та променева терапія, лікування ГК та імуносупресії після трансплантації органів, спленектомія, злоякісна анемія, тимома, вірусні інфекції (вірус Епштейна-Барра, краснуха, кір).