Мідь у тканині печінки2693
Мідь – життєво важливий мікроелемент, який відіграє ключову роль у синтезі гемоглобіну, формуванні сполучної тканини, виробленні енергії на клітинному рівні, продукції меланіну та нормальному функціонуванні нервової тканини. Вона входить до складу кісток, хряща, сполучної тканини та мієлінових оболонок. Основним джерелом міді є продукти харчування (горіхи, шоколад, гриби, печінка, сухофрукти, злакові) та вода, що контактувала з мідними предметами. У нормі більша частина міді зв’язана з церулоплазміном, менша – з альбумінами сироватки або перебуває у вільному стані. Надлишок міді виводиться печінкою з жовчю.
ICPMS (Induktiv gekoppeltes PlasmaMassenspektrometrie / Мас-спектрометрія з індуктивно-пов’язаною плазмою) – кількісне визначення.
- Для подальшого обстеження при підозрі на хворобу Вільсона після попереднього вимірювання церулоплазміну, міді в сироватці крові та міді в сечі.
- Спеціальної підготовки не потрібно.
Надлишок або дефіцит міді зустрічається рідко, частіше – надлишок через порушення обміну або хронічну інтоксикацію. Спадкове захворювання, хвороба Вільсона-Коновалова, викликає надмірне накопичення міді в тканинах, особливо в печінці, мозку, нирках і рогівці, що призводить до їх пошкодження. Це пов’язано з дефектом білка, який транспортує мідь, що веде до порушення її виведення з організму.