Метилгіпурові кислоти – метаболіти відповідних їм ксилолів (орто-, мета-, пара-). Ксилол – леткий ароматичний вуглеводень, який використовують як розчинник, у виробництві пластмас і клеїв, а також додають у паливо для підвищення октанового числа. Основний шлях надходження ксилолів в організм людини – інгаляційний (через легені під час дихання). Також ксилоли можуть проникати в організм через шкіру, зокрема неушкоджену, завдяки здатності розчинятися в ліпідах, вони легко проникають у кровотік через підшкірну жирову клітковину.
Гостре отруєння ксилолом може викликати збудження, сп’яніння, подразнення слизових оболонок очей і дихальних шляхів, порушення роботи серцево-судинної, травної та дихальної систем, втрату свідомості. При хронічному впливі відбувається ураження печінки, кровотворної та імунної системи. Визначення метилгіпурової кислоти у сечі є важливим маркером інтоксикації ксилолами та допомагає у професійному медичному моніторингу.
HPLC (High-Performance-Liquid-Chromatographie/Високоефективна рідинна хроматографія/ВЕРХ) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.