Лактатдегідрогеназа-1, серцева фракція / ЛДГ-1 / LDH-1 (0551)

Метод:

PHOT (Photometrie/Фотометрія) – кількісне визначення.

Показання до призначення:

• Діагностика та оцінка терапії захворювань з підвищеним ізоферментом ЛДГ-1 (міокард, еритроцити, нирки).
• Диференціація підвищеної лактатдегідрогенази/ЛДГ.

Маркер:

Ураження міокарду.

Клінічна значимість:

Лактатдегідрогеназа (ЛДГ) – один із основних ферментів гліколізу, що каталізує окислення L-лактату до пірувату. Це внутрішньоклітинний фермент, присутній у клітинах майже всіх основних органів. ЛДГ виявляється в головному мозку, нирках, печінці, легенях, лімфатичних вузлах, міокарді, скелетних м’язах, селезінці, а також в еритроцитах, лейкоцитах та тромбоцитах.

При порушенні цілісності клітин ЛДГ потрапляє в кров. Активність ЛДГ у різних клітинах варіюється, але вона в середньому приблизно у 500 разів вища, ніж у сироватці крові. Таким чином, навіть незначне пошкодження клітин зазначених органів супроводжується значним підвищенням активності ЛДГ у сироватці, що можна виміряти в діагностичних цілях. Завдяки цій особливості ЛДГ є дуже чутливим маркером. Проте через те, що ЛДГ присутня у багатьох тканинах організму, загальна ЛДГ не є специфічним маркером. Більш специфічними маркерами є ізоферменти (ізоформи) ЛДГ. Відомо 5 ізоформ ЛДГ, що дещо відрізняються за хімічними та фізичними властивостями. На відміну від загальної ЛДГ, ізоформиферменту більш або менш специфічні для різних тканин:

ЛДГ-1 – переважає в серці, нирках та еритроцитах;

ЛДГ-2 – у серці, селезінці та лімфатичних вузлах;

ЛДГ-3 – у легенях;

ЛДГ-4 – у підшлунковій залозі, плаценті;

ЛДГ-5  – у печінці та скелетних м’язах.

Підвищення ЛДГ-1 і ЛДГ-2 найбільш характерне для уражень серця, нирок, селезінки, лейкоцитів та еритроцитів, проте в клінічній практиці воно найчастіше використовується для діагностики захворювань серця, зокрема інфаркту міокарда. Активність загальної ЛДГ та ЛДГ-1 зростає протягом перших 24-48 годин після інфаркту міокарда, досягає максимуму на 2-3-й день, зберігається високою протягом 5-10 днів і може бути використана для пізньої діагностики інфаркту. У нормі активність ЛДГ-2 вища, ніж активність ЛДГ-1. При інфаркті міокарда спостерігається зворотна картина: активність ЛДГ-1 різко зростає, тоді як активність ЛДГ-2 залишається стабільною або зростає незначно – феномен, що називається “перехрестом” ізоферментів ЛДГ. Перехрест ізоферментів ЛДГ є характерною ознакою інфаркту міокарда, а нормальне співвідношення ЛДГ-1 і ЛДГ-2 свідчить проти цього діагнозу.

Інші процеси, що супроводжуються ураженням міокарду (ішемія, вплив екстремально низьких або високих температур, голодування, зневоднення, вплив бактеріальних токсинів або вірусів, вплив деяких лікарських засобів або хімічних факторів), можуть супроводжуватися змінами ЛДГ1,2.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду), через 12 годин після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження. Виключити фізичне та емоційне перенавантаження за 30 хвилин до здачі аналізу. Виключити (за погодженням із лікарем) прийом лікарських препаратів протягом 12 годин до дослідження. Виключити алкоголь протягом 24 годин до дослідження.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.