Антитіла до THSD7A відіграють важливу роль у діагностиці первинної мембранозної нефропатії (ПМН). Виявлення цих антитіл допомагає ідентифікувати 2–5% пацієнтів із ПМН, особливо тих, у кого відсутні антитіла до анти-фосфоліпазного рецептора A2 (анти-PLA2R). Результати досліджень підтверджують патогенність антитіл до THSD7A, що змінює підходи до діагностики та терапії захворювання. Визначення титрів антитіл у сироватці є цінним інструментом для оцінки активності хвороби та моніторингу лікування.
Мембранозна нефропатія характеризується відкладенням імунних комплексів на базальній мембрані клубочків із потовщенням її структури. Хвороба може бути ідіопатичною або вторинною, спричиненою ліками, інфекціями, аутоімунними захворюваннями чи онкологією. Симптоми включають набряки, протеїнурію, нормальну або підвищену функцію нирок та артеріальний тиск. Діагностика проводиться біопсією нирки. Моніторинг рівня антитіл допомагає визначити активність хвороби, що важливо для вибору терапії, яка зазвичай включає кортикостероїди та імуносупресивні препарати.
IFT (Immunfluoreszenztest / Непрямої імунофлюоресценції) – кількісне визначення.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.