Антитіла до парієтальних клітин шлунка (ПКЖ) – це аутоантитіла до мікросом та клітинної поверхні обкладкових клітин шлунку, які беруть участь у руйнуванні цих клітин та розвитку атрофічного гастриту. Парієтальні клітини виробляють соляну кислоту та внутрішній фактор Кастла, необхідний для абсорбції вітаміну В12 у кишці.
Антитіла до парієтальних клітин шлунку є маркером аутоімунного гастриту, який призводить до атрофії фундальних відділів шлунку, гіпоацидного гастриту, мальабсорбції, залізодефіцитної та перніціозної анемії (хвороба Аддісона-Бірмера). Визначення цих антитіл допомагає діагностувати аутоімунні процеси, що порушують функцію внутрішнього фактора Кастла та абсорбцію вітаміну В12, хоча титри антитіл не корелюють з тяжкістю атрофії слизової шлунка, тому їх моніторинг не рекомендований. Тест є більш чутливим, але менш специфічним для перніціозної анемії, ніж визначення антитіл до внутрішнього фактора Кастла.
ELISA (EIA) (Імуноферментний аналіз) – кількісне визначення антитіл до парієтальних клітин шлунку.
Звертаємо вашу увагу, що метод дослідження та референтні значення можуть змінюватися залежно від використовуваного обладнання та тест-систем.