Омар (лобстер) (f80)0680
Омар (H. gammarus/H. americanus) – це десятиногий ракоподібний, широко відомий у світі через споживання м’яса. Алерген омара міститься в м’язовій області живота та хвоста. Алергія на молюсків частіше зустрічається в азіатських країнах через їх високе споживання. У дорослих ця алергія розповсюджена більше, ніж у дітей, а жінки схильні до неї більше, ніж чоловіки. Вживання омарів може викликати симптоми оральної алергії, шкірні реакції, респіраторні симптоми та анафілактичні реакції. Професійний контакт з омарами може спричинити контактний дерматит, риніт, астму та кон’юнктивіт. Основний алергокомпонент – тропоміозин, який відповідає за перехресну реактивність між різними морськими продуктами та членистоногими.
FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.
- Діагностика алергічних реакцій.
- Оцінка рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергії.
- Контроль ефективності терапії.
- Оцінка рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном.
- Оцінка стану імунної системи.
- Здавати кров вранці натщесерце або через 4 години після прийому їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- Не курити протягом 30 хвилин до аналізу.
- Для дітей до 1 року – не приймати їжу 30-40 хвилин перед дослідженням, для дітей 1-5 років – 2-3 години.
Основні алергенні молекули:
- Тропоміозин (Hom a1) – основний алергенний білок молюсків, до якого чутливі понад 60% пацієнтів з алергією. Висока термостабільність та здатність зв’язувати IgE роблять його ключовим у перехресній реактивності.
- Легкий ланцюг міозину – міститься в гладких м’язах, бере участь у скороченні м’язів.
- Тропонін С – його термостабільність і зв’язування IgE поки що не визначені, але він регулює взаємодію з актином під час м’язового скорочення.