Антитіла до епітелію жовчних протоків (0228)

Метод:

   IFT (непряма імунофлюоресценція) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Аутоімунні антитіла, що виробляються до епітелію жовчних протоків.

Показання для призначення:

• аутоімунний гепатит
• PBC (первинний біліарний цироз), ізольований при злоякісних новоутвореннях

Маркер:

   Неспецифічної аутоімуної реактивності

Клінічна значимість:

   Первинний склерозуючий холангіт  (ПСХ) це — хронічне, холестатичне захворювання печінки змішаної етіології, що призводить до пошкодження внутрішньопечінкових і позапечінкових жовчних шляхів.

   У 15–45% хворих ПСХ має безсимптомний перебіг. Найчастіше так відбувається у пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом, у яких при рутинних дослідженнях визначається підвищення активності печінкових ферментів, а при подальшій діагностиці встановлюється діагноз ПСХ. В ≈15% хворих визначаються запальні зміни в жовчному міхурі.

   ПСХ може співіснувати з багатьма іншими захворюваннями, найчастіше: неспецифічними запальними захворюваннями кишківника, панкреатитом (10–25%), цукровим діабетом (5–15%), аутоімунним тиреоїдитом (3–5%), а також рідше — синдромом Шегрена, целіакією, гломерулонефритом, ревматоїдним артритом та аутоімунною гемолітичною анемією. У 7–14% хворих встановлюється діагноз аутоімунний гепатит.

   Найчастіші симптоми ПСХ це:

1. хронічна втома
2. свербіж шкіри
3. втрата маси тіла

   Епізоди жовтяниці, лихоманки та болю в правій підреберній ділянці найчастіше свідчать про рецидивуючий холангіт.

   Аутоімунний гепатит (АІГ) – Хронічний, некротично-запальний процес печінкової тканини невідомої етіології, який не минає спонтанно, та пов’язаний зі збільшеним рівнем γ-глобулінів у плазмі крові і наявністю циркулюючих тканинних аутоантитіл, які, ймовірно, є тільки маркерами захворювання і не беруть участі у його патогенезі.
Захворювання розвивається у будь-якому віці, найчастіше — у період статевої зрілості та між 40 і 60 р., у 4 рази частіше у жінок. Може мати абсолютно безсимптомний перебіг або симптоми гострого чи хронічного гепатиту. У ≈1/4 хворих на момент постановки діагнозу наявні симптоми цирозу печінки і його ускладнень. Провідним і деколи єдиним симптомом є втома. У ≈2/3 хворих наявна жовтяниця різної інтенсивності (деколи значна). Рідко — фульмінантний перебіг, із симптомами гострої печінкової недостатності. У дітей і молодих осіб перебіг — більш агресивний і в меншій мірі піддається лікуванню; у старших осіб перебіг — більш помірний, стероїдорезистентність зустрічається рідко. Нелікований АГ впродовж 5 років веде до декомпенсованого цирозу печінки у >80 % хворих. Може співіснувати з аутоімунними захворюваннями інших органів (хвороба Хашімото, хвороба Грейвса-Базедова, цукровий діабет 1 типу, гемолітична анемія, ідіопатична тромбоцитопенія, ревматоїдний артрит, синдром Шегрена та ін.) або з іншими аутоімунними захворюваннями печінки і жовчних шляхів (т. зв. варіанти АГ →нижче).

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до здачі аналізу.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:
< 1:10 Titer