Фібромакс – унікальна діагностика захворювань печінки.

Найбільш небезпечні для життя захворювання печінки – це вірусні гепатити і жировий гепатоз, або неалкогольна жирова хвороба печінки, яка в 50 % випадків зустрічається у людей з надмірною масою тіла і вісцеральним ожирінням.

Для прогнозування перебігу захворювання та своєчасного призначення терапії дуже важливо визначення вираженості фіброзу. Оцінка ступеня фіброзу в даний час можлива декількома методами:

Пункційна біопсія печінки

це інвазивний метод (взяттям біологічного матеріалу), що пов’язане з ризиком розвитку ускладнень. Інформативність методу обмежується фактом нерівномірного розподілу фіброзних змін у печінці та можливою у зв’язку з цим недооцінкою або переоцінкою реального стану.

ФіброМакс

неінвазивні методи діагностики фіброзу, розроблені у Франції, і офіційно визнані європейськими гепатології в якості альтернативи пункційної біопсії.

Фібромакс є поєднанням п’яти неінвазивних тестів:

ФіброТест

(діагностика фіброзу печінки)

СтеатоТест

(діагностика жирової дегенерації печінки)

АктіТест

(оцінка некрозапальної активності)

AshТест

(діагностика алкогольного стеатогепатиту у пацієнтів, що зловживають спиртними напоями)

NashТест

(діагностика неалкогольного стеатогепатиту у пацієнтів з метаболічним синдромом)

Фібромакс – це комплекс розрахункових тестів (математична модель) для визначення ступеня гістологічної активності при найбільш поширених формах патології печінки.

Що використовують для розрахунку?

Використовуються результати біохімічних показників:

  • аланінамінотрансферазу (АЛТ або АлАТ)
  • альфа2-макроглобулін
  • аполіпопротеін А1
  • аспартатамінатрансферазу (АСТ або АсАТ)
  • гаммаглютамілтранспептидазу (ГГТ)
  • гаптоглобін
  • глюкозу
  • загальний білірубін
  • загальний холестерин
  • тригліцериди.

І мінімальні анамнестичні дані про пацієнта:

  • вік
  • вага
  • зріст
  • стать

 

Актуальність!

Фібромакс – це неінвазивний метод діагностики захворювання печінки, яка включає в себе не тільки тест, призначений для діагностики фіброзного ураження і некротичних-запальної активності в тканини печінки, а й здатність розрізняти проміжні стадії фіброзу.

Показання для проведення тесту:

  • хронічні гепатити В і С, хронічний гепатит С або В з коінфекцією ВІЛ
  • гепатити аутоімунного походження
  • цукровий діабет
  • гіпертензія (підвищення артеріального тиску)
  • стеатоз, стеатогепатит алкогольний і неалкогольний
  • зайва вага
  • підвищений рівень в крові тригліцеридів і холестерину

Протипоказання до застосування:

  • наявність гострого вірусного гепатиту (А і В), інфекційного мононуклеозу, гострого аутоімунного або лікарського гепатиту
  • синдром Жильбера з вираженою гипербілірубінеміей
  • прийом інгібіторів протеази (індинавір, атазанавір, ритонавір)
  • прийом азатіоприну і рибавірину
  • наявність хронічного гемолізу (наприклад, у пацієнтів з протезом серцевого клапана)
  • жовчнокам’яна хвороба з гострим холестазом
  • наявність гострого інфекційного захворювання дихальної системи або нирок

Правила підготовки пацієнта:

  • кров для дослідження здається тільки натщесерце (рекомендовано в період з 8 до 11 годин)
  • за 12 годин до дослідження слід виключити прийом алкоголю, куріння, прийом їжі, обмежити фізичну активність
  • виключити прийом ліків. Якщо скасувати прийом ліків неможливо, необхідно проінформувати про це лабораторію
  • виключити куріння за 30 хвилин до забору крові
  • напередодні уникати харчових перевантажень

Матеріал: 1 мл сироватки.
Термін виконання: до 10 робочих днів.